Цьогоріч у Краматорську понад двісті багатоквартирних будинків були пошкоджені російськими обстрілами. Серед них і житло краматорської поетеси Олени Котової. У момент удару вона з донькою-підлітком була у своїй квартирі. Жінка з дитиною дивом вціліли. Про нове життя в Ірпіні та про всі тонкощі того, як отримати компенсацію за пошкоджене росіянами житло, Олена розповіла журналістам «Pro100Media».
Пізно вночі 21 червня цього року росіяни вдарили КАБами по чотирьохповерховому житловому будинку. Ворожий снаряд повністю зруйнував під’їзд Олени. Те, що пережили ту ніч, пригадує жінка – це диво. Із зруйнованої квартири їх витягли рятувальники.
«Мої вхідні двері та моє вікно, з якого нас с Галей знімали рятувальники.
Багато питаєте про Зефіра та Ніколь. Вони врятовані і зі мною! Нагодовані, сплять.
Авто кстати не пострадало», – написала Олена у соцмережі.
«Ми знаходились у той момент на 4-му поверсі. Разом з донькою, житло було повністю зруйноване. Нас врятували ДСНСники. Через день або два була виїзна комісія нашого керівництва міста, приїжджали всі служби, був Олександр Гончаренко. Одразу сказали: чекайте акт обстеження, як тільки він буде, подавайте на «єВідновлення», бо перший під’їзд не підлягає відновленню», – розповіла Олена.
Наступного дня трохи оговтавшись від пережитого, Олена подала заявку. Десь через місяць надійшов сертифікат на компенсацію за зруйноване житло.
«Після того, як подала заявку, через декілька днів мені прийшло сповіщення у «Дії», що ваша заявка схвалена. Одразу висвітилась сума, що може бути нарахована. Сума 1 млн. 410 тис. гривень. Потім комісія погодила, після цього погодження громади, після – прийшло сповіщення в «Дії» – ви отримали сертифікат на покупку нерухомості», – зауважила поетеса.
У рідному місті залишатись небезпечно. До того ж на місці власної оселі, де прожила більше двадцяти років, тепер порожнеча. Олена починає шукати місто, що стане новою домівкою. Головний пріоритет у виборі – там, де зможе навчатися донька. Так краматорська поетеса і обрала Ірпінь, місто на Київщині. Крім того, там жила подруга, яка могла підтримати. Жінка домовилась з рієлтором і поїхала дивитись квартири.
«У перший день подивилась декілька варіантів, один нас влаштував – 40 тисяч доларів двокімнатна квартира. Люди були згодні по сертифікату і погодились чекати декілька місяців. Я одразу натисла у «Дії» на отримання грошей і стала чекати. Однак через пару днів почала хвилюватись і подзвонила на 15-45 (Урядова «гаряча лінія», прим. автора). Там були неадекватні люди, ледь не посилали мене і нічого не могли пояснити Потім мені підказали і я набрала Міністерство соціальної політики. Там пояснили: я стою у загальній черзі і почекати десь до пів року. Власники квартири не збирались стільки чекати, тому я повернулась до Краматорська», – пояснила Олена.
Через три місяці після бронювання, надійшли кошти – компенсація за зруйноване житло. Олена знову поїхала в Ірпінь. Квартиру знайшла, а ось державної компенсації на купівлю не вистачало. Тож гроші довелось позичити. За нове житло потрібно було заплатити 43 тисячі доларів.
«Квартира і по кімнатам, і по квадратурі менше моєї краматорської. У мене у Краматорську була трикімнатна, тут двокімнатна, але продавці залишили частково меблі та частково техніку. Величезне, їм, дякую», – каже Олена.
Враження від життя у тиловому місті в Олени суперечливі, наче тепер можна трохи видихнути і не здригатися від обстрілів по декілька разів на день. Адже останнім часом Краматорськ під щоденними атаками ворога. Але душа болить за рідним містом.
«Перебуваючи в Ірпені, відчуття наче два різні світи. З одного боку дуже хочеться у Краматорськ. Потім думаєш, чому ти себе чотири роки позбавляв всіх цих благ, які є. Люди просто живуть, а ми там виживаємо. Це дуже боляче і образливо», – ділиться враженнями Олена.
Жителька зруйнованої квартири з власного досвіду радить шукати житло з рієлтором. Адже вони добре знають, хто з власників готовий продати за сертифікатом, хто готовий почекати.
«Порада – якщо ви не користуєтесь послугами рієлторів, уважно ставтесь до нерухомості, що купуєте. Перевіряйте документи, скільки років ця нерухомість у власності продавця, якщо менше трьох років, вище податок. Якщо нема домовленості, як у мене, що податки оплачую я, щоб на вас не повісили чужі податки. Звернути увагу – щоб сума оцінки не сильно відрізнялась від суми сертифіката, можуть виникнути у майбутньому питанні. Не боятися, дзвонити всім посадовцям, тисячу разів уточнити, не здаватися якщо будуть перепони, не залишати напризволяще, а брати і робити. Ви маєте розуміти, якщо хочете житло по сертифікату, у вас мають бути якісь гроші для завдатку і для оформлення у нотаріуса», – радить Олена.
Однак найскладніше це навіть не пошук житла, не черга на компенсацію, найболючіше – це момент усвідомлення, що все, у тебе нема твоєї квартири, де прожила понад двадцять років, вона не твоя – зізнається Олена. Адже, щоб отримати гроші за програмою «єВідновлення» потрібно відмовитись від права власності на зруйноване житло.
