Щонайменше за два кілометри від території регіонального ландшафтного парку “Клебан-Бик” на Донеччині нині лінія фронту. Бойові дії призвели до того, що популяція диких кабанів та сарн значно скоротилася — тварини із заповідника масово мігрують на захід. Через вибухи та стрес один з найрідкісніших хижаків України — перегузня — в Донецькій області під загрозою зникнення.
Про наслідки війни для жителів заповідної зони та роботу парку — Суспільне Донбас розповіла провідна фахівчиня з екологічної освіти Галина Семеніхіна.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ територія регіонального ландшафтного парку “Клебан-Бик” в Донецькій області зазнала понад 30 обстрілів з боку російської армії.
За словами Галини Семеніхіної, декілька разів були влучання і в акваторію Клебан-Бикського водосховища, зокрема це були обстріли касетними боєприпасами, масово гинула риба.
Дослідження збитків тваринного світу у РЛП “Клебан-Бик” не проводились.
“Спостерігалася масова загибель водних біоресурсів на площі до 5 гектарів. За візуальними спостереженнями, популяція диких кабанів та сарн європейських значно скоротилася та масово мігрувала на захід”, — зауважила фахівчиня.
Перегузня — війна знищує рідкісних тварин
Як розповіла біологиня, у 2021 році неподалік території парку інспектори зафіксували декілька особин перегузні. Нині один з найрідкісніших хижаків України опинився у зоні активних бойових дій.
“Цей невеликий, але дуже красивий звір, мешкає в степах і лісостепах Донбасу. Зазвичай перегузні ведуть потайний спосіб життя, полюючи вночі на гризунів. Війна створила додаткові загрози для існування цього виду. Перегузні гинуть від вибухів, пожеж та стресу. Крім того, через низький рівень екологічної свідомості, деякі люди відловлюють цих тварин з метою продажу”, — розповіла Семеніхіна.
Вона зазначила, що точно оцінити вплив війни на популяцію перегузні наразі неможливо.
“Безсумнівно, цей вид зазнав значних втрат. До того ж особливу тривогу викликає доля перегузень, які мешкають на окупованих територіях. Їхнє виживання залежить від багатьох факторів, включаючи доступ до їжі та води, а також від відсутності прямого переслідування з боку людей”, — додала Галина Семеніхіна.
Заборона полювання на Донеччині діє вже 10 років: що і як змінила така заборона
На території парку полювання заборонено законодавством з початку його створення, розповіла провідна фахівчиня з екологічної освіти РЛП “Клебан-Бик”. З 2014 року заборона поширилася на всю область. Завдяки цього кількість “мисливських” тварин збільшилась майже вдвічі.
“Після запровадження заборони, починаючи з 2014 року, кількість копитних видів, фазанів — “мисливських” тварин збільшилася орієнтовно у два рази. Тобто позитивний ефект був, особливо, зважаючи на те, що парк є осередком розмноження диких тварин. Наразі, з 2022 року, козулі, кабани, вовки мігрують на захід — якомога далі від лінії фронту, де гине все живе”, — розказала Галина Семеніхіна.
Водосховище парку — єдина велика водойма для лебедів і водних птахів
Навесні 2024 року на водосховищі Клебан-Бик були помічені зграї лебедів-шипунів, розповідає Галина. Загалом їх кількість коливалась від 50 до 100. А ще цьогоріч були чаплі, гуски, лиски, крижні звичайні.
“Спостерігали птахів одразу після сходу криги. Тобто, навіть у безпосередній близькості від зони бойових дій природні міграції продовжуються. Це також свідчить про широку пластичність орнітофауни регіону, — розповіла провідна фахівчиня.
Та додала: акваторія Клебан-Бикського водосховища — наразі єдина, відносно вціліла, велика мілководна водойма, що залишилася на території вільної Донеччини, яка є центром біорізноманіття сходу України.
Чисельність водоплавних птахів на нашій території могла збільшитися через екологічні катастрофи на аналогічних водних об’єктах Донеччини — вибухи та бойові дії навколо Оскільського, Світлодарського, Курахівського водосховищ, їх обміління — це все спонукає птахів шукати більш безпечні умови до настання сезону розмноження”, — пояснила біологиня.
За її словами, комплекс пагорбів та водно-болотних угідь центральної ділянки регіонального ландшафтного парку є природним бар’єром під час бойових дій, але і створює непрохідні зарості, а це — осередок збереження рослинності, тварин та бактерій
Робота регіонального-ландшафтного парку “Клебан Бик” під час повномасштабного вторгнення
Як акцентувала Галина Семеніхіна, з початку бойових дій у Донецькій області у 2014 році й по сьогодні, парк не припиняє роботи: співробітники підтримують порядок на території для збереження рекреаційних ділянок, проводять заходи з боротьби з браконьєрством та вирубкою лісів, організовують тематичні заняття в онлайн та офлайн форматах для школярів регіону.
“До повномасштабної війни у парку була величезна перспектива для розвитку — створення екоцентру, кругового веломаршруту, зариблення водосховища аборигенними видами риб, придбання “річкового трамвайчика”, створення кінного клубу, розширення заповідної території та прийом екотуристів з усієї Європи. Сподіваємося перлина Донеччини — РЛП “Клебан-Бик” пройде важкі випробування і збереже природне надбання України”, — зазначила Галина.
У 2023 році парк відкрив філію “Голосіївська” у Києві. Наразі триває підготовка земельної ділянки та релокація майна.
За інформацією провідної фахівчині з екологічної освіти, загальна площа РЛП “Клебан Бик” складає до 3 тисяч гектар. На території облаштовані 10 ділянок, найбільша — Центральна. За 2021 рік парк відвідали майже 44 тисячі туристів.
