Понад триста місцевих жителів за чотири місяці скористалися послугами прального комплексу у Добропіллі на Донеччині. Відкрили пральню на базі місцевої церкви представники релігійної громади.
Пральний комплекс наприкінці червня, відкрив керівник релігійної громади Ігор Бондар на базі місцевої церкви. Пральні та сушильні машини передали віряни з-за кордону. Пральний порошок купують на пожертви вірян, повідомляє Суспільне.
За його словами, безкоштовно випрати речі можуть військові та містяни.
“Інваліди, багатодітні можуть звернутися. Якщо у нас є пусте “вікно”, то ми можемо прийняти пенсіонерів, які живуть на п’ятому, на дев’ятому поверсі, у яких немає води. У нас є зараз п’ять пральних машин, п’ять сушарок, але вони 5-6 кг. Люди похилого віку приходять з ковдрами. Хлопці приходять зі спальниками та воно — не влазить. Ми плануємо і далі розширятися, щоб мати на 12-15 кг полу професійні машинки”, — розповів керівник релігійної громади Ігор Бондар.
Наразі у пральному комплексі дві працівниці. За день обслуговують півтора десятка місцевих, розповіла керівниця комплексу Людмила Бондар.
“Беремо номер телефону. І коли ми попрали, попрасували, посушили ці речі, дзвонимо людині, та вона приходить забрати. Особисті речі, пледи можна — ті, що можна покласти в машинку, яка потягне”, — розповіла Людмила.
Жителька Добропілля Мирослава розповіла, користується послугами пральні два рази на тиждень. За словами жінки, напір води такий, що на верхніх поверхах будинків в місті пральні машини не працюють:
“Є проблеми з водою, як і у всьому місті. Вода йде дуже рідко, зранку буває, а ввечері може зовсім не йти. А якщо це третій або п’ятий поверх, вона зовсім не віджимає. Тому є проблеми з пранням речей. Дуже зручно, що відкрили таку благодійну організацію, як пральний комплекс”.
Працює пральний комплекс три рази на тиждень.
Разом із пральнею у церкві відкрили кухню, де випікають смаколики для військових, розповіла Людмила: “Це печиво, яке не псується і яке можливо довго зберігати. Печуть коржики та печиво, щоб нашим хлопцям зробити приємне. Передати нашу сердечну любов і домашній затишок. А також хоч якимось чином наблизити перемогу нашої країни в цій війні”.
