Росія скинула на місто дві авіабомби, одна влучила у двір будинку на вулиці Александрова, де Анатолій обрізав квіти.
Народився у Слов’янську, навчався у школі №7, закінчив коледж індустрії та фармації. Працював на різних підприємствах, любив природу, мав пасіку, захоплювався керамікою, філософією, вирощував квіти.
У 1982 році з дружиною Ганною оселилися у Слов’янську, виховали доньку Людмилу, займалися керамічним бізнесом.
Після вторгнення у 2022 році родина виїхала в Тетянівку, але через обстріли повернулася.
«Чоловік зайшов спитати, чи буду снідати, і знову вийшов. За кілька хвилин – гуркіт, вибух, усе летить», — пригадала дружина.
Анатолія засипало, його дістали рятувальники, але врятувати не змогли.
Похований на Північному кладовищі у Слов’янську.
Залишилися дружина, донька та два онуки.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
