У прифронтових містах Донецької області, у яких залишаються безпритульні тварини, волонтери встановили сотню годівничок. Таку ініціативу у березні 2024 року реалізувала волонтерська спілка “Поруч”. Годівнички для собак та котів встановлювали, зокрема, у Кураховому, Дружківці, Селидовому, Мирнограді та інших містах Донеччини.
Як працює ініціатива розповіла для Суспільне Донбас президент благодійного фонду “Волонтерська спілка “Поруч” Русана Шарлай.
Фонд заснували на початку повномасштабного вторгнення
Русана та її чоловік Богдан родом із Авдіївки на Донеччині. Війна прийшла в їх життя у 2014 році, коли росіяни почали вторгнення на Донбасі, розповідає дівчина. Подружжя переїхало до Києва, там працювали і волонтерили. Благодійний фонд створили вже у 2022-му, після початку повномасштабного вторгнення РФ.
“Ми добре розуміємо, що таке війна, які болі та проблеми у людей. Пройшли через свій досвід: зміну життя, локації, були переселенцями. У нас вже був досвід, якісь гроші, відкладення. Ми їх “пустили” на допомогу, бо, можливо, навіть не вірили, що ми виживемо. А з іншого боку, вірили, що все закінчиться швидко. Ну бо як це можна в 21 сторіччі взагалі таку страшну війну собі уявити?” — розповідає волонтерка.
Волонтерська спілка забезпечує гуманітарною допомогою жителів прифронтових міст Донецької області. Зокрема, з Києва привозять їжу, одяг, засоби гігієни, канцелярію для дітей. Одна з філій благодійного фонду працює у Краматорську.
“Там дуже багато покинутих та голодних тварин”
Русана Шарлай, волонтерка
Годівнички у прифронтових містах: як це працює
Розвозити гуманітарну допомогу на Донбас волонтери спілки приїжджають чи не щотижня, розповідає Русана Шарлай, зокрема — й підгодовувати тварин. Проте висипати корм просто неба, пояснює, було нераціонально — собаки та коти його швидко з’їдали, також їжу псував дощ. У березні 2024 року цю проблему ро зв’язалигодівничками.
“Там дуже багато покинутих та голодних тварин. Ми завжди брали із собою корм і якусь їжу. А потім побачили такий лайфхак в інтернеті, і подумали, що було би круто почепити такі годівнички в Донецькій області. Від ідеї до реалізації: зробили декілька тестових варіантів, потім зібрали гроші, зробили 100 годівничок і встановили по Донецькій області”, — розповіла Русана Шарлай.
Годівнички зробили із полімерних труб, які використовують для водовідведення.
“Це труба, яка наприкінці має два “коліна”. Зверху засипається корм, дірку закриває кришка, щоб не потрапляла вода. Собаки приходять на запах, носом відкривають, їдять”.
“Одна годівничка вміщує в себе 20 кілограмів корму. На одній локації ми зазвичай встановлюємо по дві-три годівнички, щоб тваринам вистачало довше. Але корму вистачає від двох тижнів до місяця”, — розповідає Русана Шарлай.
Де встановили годівнички у Донецькій області
На перші 100 годівничок донатами зібрали понад 330 тисяч гривень — їх витратили на матеріали та 2500 кілограмів корму. Вже у травні годівниці встановили у дев’яти містах Донеччини, а саме в Кураховому, Курахівці, Гірнику, Українську, Селидовому, Мирнограді, Дружківці, Костянтинівці та Родинському.
“Але зараз лінія фронту посувається, і до багатьох з них ми вже не маємо доступу. Люди покидають тварин, люди не беруть їх з собою, на жаль. Вивозити їх нікуди, притулки переповнені, люди їх не дуже хочуть собі брати. В Кураховому і Курахівці взагалі був великий притулок для собак, який, коли евакуювався, деяких собак відпустив. Ситуація сумна. Вони мігрують, шукають, де живуть люди, але не всі їх годують”.
На початку серпня 2024 року волонтери зібрали кошти на ще одну партію корму, якої має вистачити до грудня, каже волонтерка.
“Зараз ми зібрали 70 тисяч гривень. На ці гроші ми закупили майже 2 тисячі кілограмів корму. Їх вистачить десь до грудня, адже багато годівничок вже за межами доступу. На місяць треба на одну годівничку 40 кілограмів корму”.
Місцеві допомагають підгодовувати тварин
Жителі Донеччини, які залишаються у прифронтових містах, позитивно оцінили ідею, каже Русана. Деякі зголосились засипати корм в годівнички, поки волонтери не мають доступу до них.
“Взагалі, всі реагують класно. Люди пропонують, що вони можуть досипати корм, і можуть допомагати. Але зіштовхнулись і з тим, що в Дружківці вкрали годівничку в нас. Але до цього такого не було, ми вперше з цим зіштовхнулись, це було для нас дивно”.
Люди залишаються на прифронтових територіях, зокрема, аби підгодовувати безпритульних тварин.
“Там насправді турбуються про тварин. Дехто навіть відмовляються від евакуацію, бо на їхніх вулицях позалишалось багато безпритульних тварин і вони піклуються за цими тваринами. Кажуть: “А на кого ми покинемо цих тварин?”, — каже Русана Шарлай.
“Переселенцям зараз дуже важко”: чому люди не виїжджають з Донеччини
Волонтери спілки “Поруч” продовжують працювати на Донеччині та забезпечувати мешканців регіону гуманітарною допомогою. Людей в містах залишається багато, виїжджати готові далеко не всі через брак роботи та ціни на житло, розповідає Русана. Тому розвивають й локації на місцях — наприклад у травні волонтери запустили безпечні простори для дітей в Ізюмі та Павлограді, ще один відкрили в Краматорську під час однієї із крайніх поїздок на схід.
“Це такі дитячі центри, які працюють в бомбосховищах, щоб діти займались, навчались. Також привезли речі для людей, які евакуюються, набори гігієни, продукти, корм для тварин по годівничках порозвозили. Майже тиждень були на сході”.
“Людям зараз дуже важко. Втрачають мотивацію виїжджати, багато хто повертається, бо не знайшли роботу чи не знайшли житло. Стало менше гуманітарної допомоги і підтримки, люди залишаються там, бо мають хоча би своє житло. Допомоги менше ніж людей, які її потребують. Шелтери, які безкоштовно надають житло – вони є, але людей, яким треба десь жити, набагато більше”.
