Через повномасштабне вторгнення багато українських школярів вимушені були залишити домівки та переїхати разом зі своїми родинами у більш безпечні місця. Журналістка Pro100media поспілкувалася з матусями учнів та класним керівником 2-В класу Опорного закладу загальної середньої освіти ім. Василя Стуса Юлією Ткаченко та дізналась як діти адаптувалися до нових умов та здобувають освіту дистанційно за кордоном.
Юліє, вже другий рік поспіль Ви працюєте зі своїм класом дистанційно та як ви оцінюєте якість отриманих онлайн знань учнями?
На мою думку, якість освіти не погіршилася. Ми навчаємось у звичайному темпі, за тією ж самою програмою, виконуємо такі ж самі завдання. А далі вже все залежить від мотивації учня. Мені дуже допомагають батьки, ми разом зацікавлені у розвитку дітей, тому створюємо комфортне освітнє середовище.
Які складнощі виникали у Вас під час дистанційної роботи з класом?
Поганий інтернет, зимові блекаути, повітряні тривоги – так, як і в інших вчителів країни. Мені дуже не вистачає живого спілкування з дітьми та і їм один з одним.
Які методи використовуєте для заохочення та підтримки мотивації учнів?
Ми разом с батьками й учнями створили класну газету. Коли дитина наочно бачить результати своєї роботи: дипломи за олімпіади та конкурси, інтерв’ю (як своє, так і батьків), власні творчі роботи – це надихає працювати далі. Також використовую заохочувальні сертифікати, купони. Ну і, звичайно, підтримка, розуміння і гарний настрій – без цього навчальний день не починаємо.
Було дуже важко морально і страшно їхати в невідомість. Ми змушені були залишити своє звичне життя, сісти у поїзд і поїхати. На мені, як на мамі двох дітей, була велика відповідальність. Перша проблема в чужій країні – це звичайно був мовний бар’єр. Виникли проблеми з пошуком роботи: графік, умови, оплата.
Як відбувалася адаптація дітей в новому освітньому середовищі?
Діти по приїзду в нове місто десь через тиждень пішли до школи, спочатку це були українські класи змішаних вікових груп, а потім їх поступово переводили до польських класів. Пропонували допомогу, ставилися дружньо. Усі були в однакових умовах: для українських дітей була надрукована інформація щодо школи українською мовою, так само для батьків запрошення на батьківські збори тощо. Система освіти в Польщі відрізняється оцінюванням, тут 6-бальна система.
Що допомагає Вам та дітям долати стрес та зберігати емоційне здоров’я?
Допомагають прогулянки, сімейні традиції, нові знайомства, маленькі подорожі.
Виїжджали з рідного Маріуполя у період бойових дій. Для нашої родини це було не просто. Для Марії це було важко, але мені здається, що не настільки, як дорослим. Вона і досі чекає на найскоріше повернення додому.
З якими складнощами Ви зустрілися у новій країні?
Найскладнішим був язиковий бар’єр та зовсім інший клімат. Але ірландці дуже доброзичливо нас прийняли, надали безплатний прихисток, допомогли з інтеграцією у новій країні. Є складнощі з медичним обслуговуванням: до деяких лікарів треба чекати чергу по декілька місяців.
Як відбувалася адаптація дитини в новому освітньому середовищі?
Адаптація Марії відбувалася повільно, але не дуже важко. З моєю донькою навчаються декілька дітей з України. В основному вона спілкується з ними, але за рік навчання почала спілкуватися і з ірландськими дітьми. Все навчання відбувається англійською мовою, також вивчається ірландська.
Чим відрізняється система освіти в Ірландії?
Система освіти в Ірландії відрізняється від української системи освіти насамперед більш повільним процесом навчання, у другому класі діти вивчають програму кінця першого класу української школи. Додому задають небагато завдань, але обов’язково читати одну-дві книжки впродовж тижня англійською мовою.
Що допомагає Вам та дитині долати стрес та зберігати емоційне здоров’я?
Багато часу проводимо на свіжому повітрі, їздимо до океану та займаємось спортом. Допомагає віра у світле та спокійне майбутнє! Ми віримо, що війна скоро закінчиться і в Україні все буде добре!
Спочатку було дуже важко, але усвідомлення того, що ми в безпеці дало перевагу над усіма складнощами: не володіння мовою, відсутність знайомих та друзів та повного не розуміння що робити, куди бігти та с чого починати.
Як відбувалася адаптація дитини в новому освітньому середовищі?
Спочатку ми ходили до маленької школи в якій було лише три початкові класи та зовсім не було дорослих дітей, там і почали звикати до нового оточення. Було важко спілкуватися, але діти знаходили спільну мову. Пізніше ми змінили школу вже на звичайну. Було трохи боязно, але і там все пройшло добре. Є дітки з України та вони один одного підтримують.
Чим відрізняється система освіти у Польщі?
На мій погляд, шкільна програма відрізняється від нашої: набагато легша та не по віку. Мені здається, що в Польській школі Дамір вивчає зараз те, що було на підготовчих курсах перед першим класом в українській школі. І це мене трохи пригнічує.
Що допомагає Вам та дитині долати стрес та зберігати емоційне здоров’я?
Спочатку нічого не допомагало. Пізніше ми усвідомили що життя не скінчилось. Головне, що ми в безпеці, живі, здорові та спроможні творити своє щастя навіть в іншій країні. Так само ходимо на прогулянки, дитячі майданчики, святкуємо свята та намагаємося підтримувати ритм життя.
Ми змушені були виїхати з України у березні 2022 року. Звичайно, це був великий стрес для мене і дитини. Німеччина прийняла нас дуже доброзичливо. На нашому шляху зустрічалися лише добрі люди, які допомагали нам із сином влаштуватися у цій країні. Ми дуже вдячні за допомогу Німеччині.
Як відбувалася адаптація дитини в новому освітньому середовищі?
У червні 2022 року син почав навчатися у початковій школі Німеччини. І тут також подбали про наших дітей, взявши на роботу українських учителів. Мій син вивчає основні предмети рідною мовою та інші предмети вже вивчають німецькою.
Чим відрізняється система освіти у Німеччині?
Початкова школа Німеччини майже не відрізняється від української. Діти розпочинають навчання у шість років. Перші два роки знання не оцінюють. Домашні завдання та завдання під час уроку надають індивідуально. Вчитель сам оцінює рівень знань учня. Наприкінці півріччя надається характеристика успіхів по предметах. Батьки заповнюють анкети, в яких вказують сильні сторони їхніх дітей, де потрібна корекція та у чому потрібна допомога школи. Вчителю категорично заборонено обговорювати досягнення учня у присутності інших батьків. Для зустрічі з учителем потрібно призначити термін, просто заходити до школи батькам заборонено. Для будь-яких дій за участю дитини у батьків просять письмового дозволу. Для фото та відео зйомки дітей на шкільних заходах також потрібен письмовий дозвіл кожного з батьків. Українським дітям, звичайно, адаптація дається нелегко, але вчителі їх підтримують. Німецькі вчителі хвалять рівень знань українських дітей з математики та англійської мови.
Що допомагає Вам та дитині долати стрес та зберігати емоційне здоров’я?
Допомагає надія на мир у нашій рідній країні. Дуже сподіваємось, що всі діти зможуть повернутися до своїх шкіл та спокійно продовжувати навчання.
