Віктор Місюль – підприємець, який на початку повномасштабного вторгнення був змушений залишити Краматорськ, але не зупинився на шляху до реалізації своїх мрій. Після успішної кар’єри у банківській та торговельній сферах, Віктор вирішив спробувати свої сили у підприємництві. Отримавши державний грант, разом з партнером Олександром, який додав значну частку власних коштів, відкрили у Дніпрі заклад вуличної їжі Asvik Street Food, де поєднали найкращі гастрономічні традиції Європи з українськими смаками.
Журналісту «Pro100Media» Віктор розповів про шлях до відкриття бізнесу, труднощі релокації та плани на майбутнє, зокрема на повернення до Краматорська після Перемоги.
Чим ви займалися до повномасштабного вторгнення?
Я жив в Краматорську, багато років працював у банківській сфері, перед повномасштабним вторгненням був керівником відділу з продажу в банку, раніше працював заступником керуючого “Сільпо” у компанії “ТОВ “ФОЗЗІ-ФУД”.
Чому під час війни ви вирішили виїхати з Краматорська?
Я тоді працював на керівній посаді, у мене був великий відділ. Коли вторгнення почалось, я одразу ж переїхав у інше місто на Донеччині. Але колеги продовжували жити в Донецькій та Луганській областях, та наражати себе на небезпеку. Тому, як керівник, я вирішив подати приклад та евакуювався до Дніпра. І після цього колеги теж почали масово виїзджати з Донецької та Луганської області.
Чи важко було облаштуватися на новому місці?
Так, бо було незрозуміло, що робити далі. В банківській сфері не було місць, куди можна б було перейти. Я думав, чим зайнятися та де себе шукати. Розглядав варіант повернення у виробничу сферу, думав піти працювати у “Сільпо”, “АТБ”, «Varus» чи щось подібне. Туди, де я вмію працювати, бо роботу в банку вже не розглядав.
Пізніше я дізнався про державну грантовий проєкт від Прем’єр – міністра Дениса Шмигаля “Власна справа” і вирішив спробувати свої сили. Я раніше багато подорожував Європою, цікавився вуличною їжею, мріяв відкрити в Україні подібний заклад та пригощати такими стравами наших людей. Але цей процес гальмував брак коштів.
Ми подали заявку на грант. До цього з моїм другом та теперішнім бізнес-партнером Олександром обговорювали цю ідею: як створити подібний заклад, які кроки треба зробити, розробили бізнес-план, заповнили необхідні документи та чекали результату.
З першого разу позитивне рішення не вдалося отримати, бо були деякі прогалини в законодавстві про які ми не знали. Але, дослідивши це питання, подали заявку ще раз.
Нам призначили співбесіду з Дніпровським міським центром зайнятості, потім ми ще трохи почекали рішення, оформили ФОП, відкрили рахунок в банку та врешті-решт отримали грант у сумі 250 тис. гривень. Далі почали займатися пошуком приміщення, бо згідно з програмою у нас було пів року, щоб розпочати бізнес: знайти приміщення, зробити там ремонт, закупити обладнання, оформити на роботу людей. І ось 3 березня 2023 року заклад Asvik Street Food відкрив свої двері для відвідувачів у місті Дніпро на ринку “Зразковий” на лівому березі.
Розкажіть про концепцію вашого закладу.
Asvik Street Food – це виготовлення топових страв вуличної кухні різних європейських країн. Подорожуючи Чорногорією, бачив як на набережній піцу продають порізану шматочками, вони стояли в теплових вітринах з підігрівом. Тому, гуляючи ввечері, можна було зайти та її скуштувати.
Також в Чорногорії я бачив грецький гірос. У нас в закладі теж є така страва, але ми її трохи модернізували, підлаштувавши під наш український ринок, бо в тому вигляді, в якому я його куштував за кордоном, гірос навряд чи сподобався нашим гостям. Зараз у нас це топова страва, яка багатьом подобається. Навіть фуд-блогери куштували наш гірос та публікували відео у тік-тоці.
Нещодавно в нас з’явився ще португальський бургер, це дуже смачна страва. Булка з італійського борошна випікається під кожного клієнта окремо, а замість заморожених котлет ми використовуємо стейки з м’яса. Цю страву, а також португальський десерт Паштел, я скуштував вперше у 2019 році. До речі, створення Паштелу в Португалії починається з 1827 року. Цей десерт вигаданий ченцями монастиря Жеронімуш. Після Португальської революції оригінальний рецепт десерту викупив місцевий цукровий завод. Зараз Паштел займає 15 місце у світі серед десертів та 7 місце на щорічних фестивалях вуличної їжі в Португалії. В нашому закладі він теж є.
Є в Asvik Street Food і наші українські млинці дуже великих розмірів, діаметром 40 см, з різними начинками. Є французькі круасани – великий сендвіч з купою овочів та різних соусів та начинок. Це щось на кшталт львівських круасанів.
Чи є якась одна страва, яка є візитівкою вашого закладу?
Не скажу, що є якась одна, яку б я виділив. У нас є класні італійські піци, однією з топових є піца Крудо. У нас багато різного, що подобається людям. Їм також подобається, що до нас можна зайти та обрати багато страв на різний смак. У нас немає вузького направлення, це не шаурмічна, не бургерна. Asvik Street Food – заклад сімейного типу, як, наприклад, МакДональдз. Можна приходити всією родиною та спробувати все, що хочеться. Все у нас смачне та виробляється з якісних інгредієнтів. Навіть італійські піци та булки для бургерів ми виробляємо зі справжнього італійського борошна. Є у нас й доставка додому, можемо відправити страви кур’єром, якщо є потреба. Навіть за 15 кілометрів від нашого закладу відправляли в іншу частину міста.
Чи приходять до вас краматорці, чи мешканці Донеччини, що теж переїхали до Дніпра?
Багато, на нас і в соцмережах підписані багато переселенців. Я багато спілкуюся з медійниками, перше інтерв’ю було у червні 2023. Про нас люди читають, дивляться відео та приїжджають. І це не тільки мешканці Донецької області. До нас з Нікополя, з Запоріжжя приїжджали. Навіть була ситуація коли дніпрянин, який живе в Борисполі на Київщині, приїхав додому та прийшов до нас. Він їхав, побачив рекламу нашого закладу у Тік-тоці й спеціально повернув, щоб купити щось в Asvik Street Food. З правого берега до нас приїжджають, навіть питають чи не плануємо ми там відкритися. І з інших міст нам пишуть, кажуть, що у нас класно. Запрошували в Одесу, Київ. З Краматорська теж хлопці приїздили, пропонували співпрацю та запрошували відкритися в місті. Але ми відмовились.
А працюють у вас місцеві чи переселенці?
Місцеві. Коли ми відкрилися, працював хлопець переселенець, але пізніше він виїхав в Польщу.
А взагалі плануєте розширювати бізнес?
Так, зараз ми вже реєструємо торговельну марку та хочемо зробити мережу закладів. Після завершення реєстрації будемо думати над розширенням. Я постійно беру участь у різних проєктах, грантових програмах, шукаю можливості для розширення. Нещодавно ми отримали грант від швейцарської волонтерської організації та придбали обладнання для виготовлення португальських бургерів, в такому вигляді як готуємо цю страву ми, в Україні вона не виготовляється.
Які ви маєте плани на найближче майбутнє?
Розширитися та набирати обертів, бо існує конкуренція на ринку. Деякі заклади працюють вже багато років та мають великі клієнтські бази. Але ми намагаємося постійно вигадувати щось нове, працюємо з блогерами, рекламуємося, додаємо в меню нові страви, тестуємо їх, розвиваємо соцмережі. Тому все більше людей приходять до нас. До того ж, зараз навчальний рік розпочався, тому багато учнів до нас забігають за смаколиками. Також на свята та різні заходи замовляють страви.
Чи плануєте ви повертатися в Краматорськ?
Лише після Перемоги. Звичайно, плануємо відкрити ще заклад в Краматорську. І не лише в Краматорську. Я родом з Костянтинівки, у мене батьки досі там живуть. Тому звісно ми хочемо відкрити декілька закладів в нашому регіоні.
Заклад Asvik Street Food працює у Дніпрі за адресою: вул. Зразкова, 1/1.
