20 червня музичний гурт “Press2Hit”, який заснований рятівниками ДСНС з Краматорська, випустив душевний кліп на пісню “Життя триває”. Хлопці впевнені, що б поганого не відбувалося у житті, все це тимчасово і життя продовжується. Журналіст «Pro100Media» поспілкувався з учасником гурту В’ячеславом Пащенком, який розповів як створювалась пісня, де проходять репетиції гурту та поділився з якими викликами стикаються рятівники в прифронтовому Краматорську.
“Життя триває” це ж не перша ваша пісня. Скільки їх всього?
Близько 20. Гурт у нас зібрався у 2021 році й нові пісні ми намагаємось випускати регулярно. Останнім часом справа пішла швидше.
Як виник ваш гурт?
Ми всі займалися музикою ще з юних років, а потім так вийшло, що життя звело нас в одному підрозділі. Утрьох ми вирішили робити свою музику, а нещодавно до нас додався ще четвертий учасник.
Ви всі служите в ДСНС?
Утрьох ми служимо у ДСНС, а четвертий учасник працював у пенітенціарній службі, але звільнився перед початком повномасштабного вторгнення.
А взагалі репом ви скільки вже займаєтеся?
Особисто я почав робити перші кроки у 2009 році, Володимир Паращенко – у 2003, Антон Белянін та Антон Опишнянський – ще у 90-х.
Як виходить поєднувати творчість з основною діяльністю?
Одне іншому зовсім не заважає. Творчістю ми займаємося у вільний час, це улюблене заняття, хобі, але зараз воно переростає в щось більше.
Як відбувається у вас репетиційний процес?
Музику створює Антон Белянін. Всі ми обговорюємо ідеї для наступного треку, його концепцію та настрій. Він робить заготовки, а потім разом вибираємо варіант. Після цього хтось один записує демоверсію, свою частину куплету чи приспіву, далі розподіляємо текст та записуємо. Буває разом, буває по одному. Потім Антон зводить трек, дає першу версію, ми слухаємо, вносимо правки та обговорюємо їх.
Розкажіть докладніше про створення треку “Життя триває”. Чим надихалися, коли його писали?
Коли почалось повномасштабне вторгнення ми вирішили писати наші пісні лише українською. Рідну мову ми всі чудово знаємо, труднощів з цим не було і перші начерки вийшли вдалими. І досі бажання використовувати російську мову навіть як експеримент немає.
Минулої весни з нами зв’язалося одне з видань Донецької області, взяли у нас інтерв’ю. Після цього знайомі редакції запропонували зняти невеликий фільм про нас та про Краматорськ. Коли знімали матеріали, з’явилася ідея для співпраці, подумали “а чому б разом не зняти кліп”. Ми почали писати пісню. Не хотіли брати військову тематику, бо про це й так багато всього було написано за останній рік, нами також. Навіть випускали трек про трагедію в Краматорську на Марата,13. Зараз хотілося зробити щось позитивне, надихаюче.
Антон Белянін підготував мінус, який усім нам дуже сподобався. Ми зібралися у студії вчотирьох і писали текст. Раніше найчастіше тексти ми писали окремо один від одного, але цього разу вирішили спільно створювати трек на місці. За кілька годин текст був вигаданий, ми записали пісню.
З 26 по 30 травня ми знімали кліп та фільм у проміжках часу між основною роботою. Знімальна група поїхала до Києва, і там разом з Антоном, який теж по своїх справах поїхав до столиці, вони звели кліп.
Для нас цей кліп – це прорив. Ми й до цього пробували знімати, але не маємо ні навичок знімання, ні апаратури, ні грошей на професійну зйомку, ні зв’язків. Зараз готуємо новий трек, щоб коли хлопці приїхали в липні теж зняти на нього кліп. Плануємо, що це буде радіотрек, ми навіть вже записали демоверсію, приспів.
Про що трек “Життя триває”?
Він про те, що у будь-якій складній ситуації не потрібно опускати руки. Завжди можна подивитися навколо і побачити, як прекрасний світ, що життя триває і немає причин сумувати. Попри все потрібно намагатися бути на позитиві. Рядки приспіву присвячені нашій Україні, тому, що ми сильна нація, яка пишається власною країною.
Ви вже отримали перші реакції на нову пісню?
Так, усім дуже сподобалося. Ще ніколи такого не було, щоб слухачі писали так багато гарних коментарів. Якщо минулі треки люди сприймали неоднозначно, дехто критикував, то цей зайшов на ура. Це нас надихає робити наш продукт ще краще.
Поговоримо про вашу основну діяльність. Чи не страшно вам працювати в прифронтовому місті?
Звісно, страшно, але як, мабуть, і в усіх людей, які залишились у Краматорську, нервова система вже адаптувалася. З початку повномасштабної війни та до деокупації Харківської області було дуже страшно, була паніка і всередині, і зовні. Тоді активно евакуювалися люди, навіть свої сім’ї ми відправили за кордон. Було важко. А зараз ми вже адаптувалися, всупереч усьому намагаємося жити звичайним життям вірити в нашу швидку Перемогу.
З якими викликами в роботі ви зараз стикаєтесь?
У Краматорську регулярно відбуваються обстріли, ми працюємо на місці події, дістаємо людей з-під завалів, евакуюємо постраждалих, забираємо загиблих.
Ситуація з ДТП у Краматорську стала кращою. Протягом першого року повномасштабного вторгнення було багато аварій за участю військових автомобілів. Зараз менше. До вторгнення основними викликами були пожежі, рідше – ДТП.
Які у вас творчі плани?
Хочемо й надалі радувати слухачів новими треками та кліпами, додати різноманітності – робити актуальну та модну музику. Ми група альтернативного репу, розуміємо, що час олдскула минув і треба робити щось нове, незвичне. Загалом шукаємо своє звучання.
Де можна послухати вашу музику?
Ми ведемо ютуб-канал, але там не все. Створили канал у Телеграмі, але зараз його не розвиваємо. Просто хочемо, щоб був майданчик із нашими треками. Є ще Тік-ток, але там тільки уривки по 30-40 секунд для загального ознайомлення з нашою творчістю.
