Почалося все з дитячого захоплення потягами та подарунка сину на день народження. Але зрештою ідея перетворилася на детальну діораму Краматорського залізничного вокзалу, яку вже встигли оцінити сотні людей в інтернеті. Картон, зубочистки, дріт, підсвітка від павербанка та два місяці кропіткої роботи – так краматорець Микола Бортник створив макет, що світиться навіть під час відключень електроенергії й давно перестав бути просто виробом. Чому цей Вокзал не продається, як народжуються нові ідеї та чим надихається майстер? Журналісту Pro100Media Микола розповів про хобі, яке почалося з любові до сина та рідного міста.
Розкажіть, як у вас народилася ідея створити діораму Краматорського залізничного вокзалу?
Все почалося з сина. Йому 10 років і він захоплюється потягами. На день народження йому подарували надруковану на 3D принтері фігурку потяга і син мені запропонував зробити для неї вокзал. Вирішили спробувати. Думаю: якщо робити, то треба вже так, щоб воно на совість було, щоб все гарно вийшло. А тут й День Краматорська мав бути, тому все зійшлося.
З яких матеріалів ви робили свою діораму?
90% матеріалу – картон. Інші елементи робили з зубочисток, дроту, бісеру. Сам напис – металевий, але я використовував фарбу, яка світиться вночі. Всередині Вокзал теж світиться. Для цього я на AliExpress купив спеціальну лампочку, яка світиться від павербанка, тому коли вдома немає світла, діорама нам служить як нічник.
Хотіли у нас Вокзал купити. Я думав справді продати, щоб людям на згадку було, а ми б собі ще один зробили. А син каже: Ні! Це мій Вокзал. Продавати ми його не будемо!”. Загалом виготовлення зайняло чимало часу, близько двох місяців. Ще я робив декоративну вазу, її мене попросила створити знайома. Я спробував, в мене вийшло. Вона хоч й декоративна, квіти туди теж можна ставити. Самому сподобалось, тому я почав далі придумувати. А знайома моя в’яже іграшки гачком, тому вирішила розмістити туди ще Бабу Ягу.
У вас поки два подібних вироби?
Ні. Є Краматорський вокзал, Старенька хатинка, Засніжений дім та Ваза. Ще в планах зробити Батьківський будинок. Я розпочав, але то матеріалу необідного не було, то фарба закінчилася, то роботи багато. Це ж не основна моя діяльність. Я на металургійному підприємстві працюю, а вироби – це хобі. Воно хоч й багато часу займає, але кінцевим результатом я надихаюся. Я в Тік-тоці також багато викладаю своїх робіт, то ж можете зайти, подивитися.
А на замовлення не плануєте працювати?
Поки не планував. Та я не замислювався над цим та й попиту великого немає. Якщо знайомі питають, можу зробити щось. Коли я Засніжений дім зробив, дружині теж запропонував його продати, а вона каже: “Хай буде у нас!”. Поки я планую доробити Батьківський будиночок. А далі не знаю. Річ у тім, що ми квартиру орендуємо і немає багато місця, куди можна поставити ці вироби.
До того ж одна справа – робити для себе та друзів, інша – заробляти на цьому. Як на мене, тут більш професійні інструменти використовувати треба і ретельніше ставитися до процесу.
Воно іноді так буває, що хочеться щось помайструвати. Я в інтернет заглядаю, дивлюся, що люди виставляють, якщо подобається, думаю й собі подібне зробити. Ось я сидів, думав, що напередодні зими хочу щось зимове зробити. Так і виник Зимовий будиночок. Він теж дуже гарним вийшов. Там підсвічування є, реалістичний сніг, бурульки. І в самому будиночку ялинка стоїть, іграшки, камін. Мені аж самому подобається як в мене вийшло.
А якісь задуми є?
Мені б хотілося зробити будиночок повністю з дерева – з паличок він морозива. Думаю, щось таке спробувати в майбутньому. Цікаво, бо це новий досвід. Робити з картону – це одна справа, а ось з дерева буде складніше. Але все реально. Головне мати терпіння, час та натхнення.
У ваших роботах багато різних елементів. Як ви розумієте з якого матеріалу їх робити?
Як я вже розповідав, основний матеріал, з яким я працюю – картон. Він продається скрізь і в достатній кількості. Інше – те, що є під рукою. Коли я планую робити щось, уявляю собі як виріб має виглядати. Потім розписую розміри на папері, вирізаю шаблони, дивлюся як все з’єднується, підрізаю, зменшую. А далі, коли бачу, що є симетрія, переношу все з шаблона на картон, та з нього вирізаю. Місця, в які буде проблематично підлізти на зібраному виробі, я розфарбовую відразу. Так, наприклад, на діорамі Краматорського вокзалу було: спочатку я всередині розфарбував, а потім дах робив.
До речі, дах на макеті виглядає як справжній шифер. І він також зроблений з картону. Просто я зняв верхню частину паперу, а всередині він вийшов хвилястим. Потім все вирізав за розміром та розфарбував. Загалом з Вокзалом я все сам вигадував, а щодо інших поробок, деякі нюанси підглядаю в інтернеті, щоб все виглядало реалістично.
Зараз, під час роботи з Батьківським будинком, є невеличкі проблеми з вікнами. Бо у справжньому будинку вікна коричневі. Тому на AliExpress я замовив квадратні трубочки, з них робив вікна, розфарбовував.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
