На багатьох підприємствах склад запчастин живе за принципом «про всяк випадок». Дрібні пластикові деталі — кришки, втулки, тримачі, напрямні — закуповують партіями, бо поштучно їх не продають або постачання триває тижнями. У результаті одні позиції лежать роками, а потрібної в момент поломки все одно немає.
Що таке цифровий склад
Ідея проста: замість фізичного запасу підприємство зберігає перевірені 3D-моделі деталей і виготовляє потрібну кількість тоді, коли вона справді потрібна. Модель не займає місця на складі, а за належного зберігання й резервних копій не губиться, а партію можна надрукувати від однієї штуки до кількох десятків без пресформи.
Які деталі підходять
- пластикові деталі обладнання, які регулярно зношуються або ламаються;
- деталі для техніки, знятої з виробництва;
- кріплення, тримачі й заглушки власної розробки підприємства;
- елементи, які часто змінюють під нову модифікацію продукту.
З чого почати
Перший крок — інвентаризація: які пластикові позиції закуповуються найчастіше, які найдовше чекають постачання і через які простоює обладнання. Для кожної такої деталі створюють 3D-модель за кресленням або зразком, підбирають матеріал під умови роботи й перевіряють першу деталь на своєму обладнанні. Після цього модель фіксують як еталон.
Що враховувати
Друкована деталь не завжди повторює властивості литої один в один. Тому матеріал обирають під конкретне навантаження, температуру й контакт із хімією, а відповідальні вузли перевіряють у роботі до запуску партії. Модель варто зберігати разом з описом матеріалу й параметрів друку, щоб наступні партії відповідали перевіреному зразку.
Економіка
Хто відповідає за моделі
Цифровий склад працює, лише коли за ним хтось стежить. Варто призначити відповідального, який зберігає актуальні версії моделей, фіксує, на якому обладнанні стоїть кожна деталь, і вносить зміни після доопрацювань. Корисно також раз на рік переглядати перелік: деталі списаного обладнання прибирати, а нові позиції додавати після кожної поломки, яку довелося усувати друком. Тоді замовлення нової партії зводиться до того, щоб знайти потрібний файл і передати його у виробництво.
У литті основні витрати припадають на пресформу, тому воно вигідне на великих тиражах. Вартість друку визначають насамперед матеріал, час роботи принтера й складність деталі, а пресформа не потрібна. Для невеликих обсягів малосерійне виробництво на 3D-принтерах дає змогу не заморожувати гроші в запасах і скоротити очікування постачання.
