До редакції “Pro100Media” звернулася Юлія, колишня дружина краматорця Максима Загорулька. Жінка прагне розібратися в обставинах смерті Захисника України, адже інформація, яку вона отримала, за словами Юлії, викликає багато питань.
Останній дзвінок від Максима Юлія отримала 20 січня, коли він перебував у військовій частині на Житомирщині. Після цього зв’язок обірвався, а згодом жінка дізналася про поховання колишнього чоловіка з інтернет-публікації. Місцева влада пояснила, що Максима поховали самостійно, бо “в нього нікого не було”.
Юлія подала запит до військової частини, щоб з’ясувати обставини, але отримала лише довідку про смерть, де вказано, що Максим помер 31 січня на території частини. Жінка прагне дізнатися правду про останні дні життя чоловіка.
«З Максимом ми раніше жили в Краматорську, були сусідами. Обидва вчилися у ЗОШ № 18, одружилися, у нас народився син. Пізніше ми офіційно розлучилися, але постійно підтримували зв’язок. До повномасштабного вторгнення він працював в Краматорському водоканалі. У 2023 році Максим став на захист України. Має статус учасника бойових дій. Проходив службу на Іванівському та Покровському напрямку Донецької області, та Сватівському на Луганщині на посаді кулеметника та старшого лінійного наглядача відділення зв’язку, деякий час вважався безвісти зниклим. Мене про це повідомили, бо Максим залишав мої дані.
Останній раз Максим зателефонував мені 20 січня цього року. Він перебував на території військової частини в Житомирської області, розповідав, що найближчим часом збирається їхати “на позицію”. Після цього зв’язок припинився. Трохи пізніше я побачила в інтернеті публікацію про поховання мого колишнього чоловіка. Я поговорила з місцевої владою, мені пояснили, що Максима поховали самостійно, бо “в нього нікого не було”.
Я подала запит до військової частини, де перебував Максим, щоб з’ясувати обставини його смерті, але там мені відповіли, що нададуть офіційну відповідь через місяць. Я отримала лише довідку про смерть колишнього чоловіка. В червні йому мало б бути 46 років. Помер він 31 січня не під час бойових дій, а на території військової частини. Причина: кардіопатія невстановленого походження. Більше нічого не відомо. Десь речі його залишилися, телефон…Їх що, просто викинули?
Раніше проблем з серцем у Максима не було, але були проблеми з хребтом. До речі, в день поховання його телефон був у мережі декілька хвилин. Тобто, його ховали, а телефон був увімкнений. Конфліктів у чоловіка ні з ким не було. Принаймні я про це не знаю, бо він дуже мало розповідав про війну. Знаю, що друзі в нього були, побратими. Звичайно, війна вплинула на Максима, але він не був агресивний ніколи”, – розповіла Юлія.
Вона зауважила, що про смерть Максима не повідомили навіть Краматорську громаду, де прописаний чоловік.
“Мені ніхто не сказав, але, як я казала, мої контакти він залишав, бо інших близьких родичів на території України у нього немає. Є друзі, знайомі, які б теж хотіли попрощатися з Максимом. Я повідомила, звичайно, кого змогла, всі здивовані були, що так сталося. А багато хто й не знає про його смерть.
У нас спільна дитина, яка навіть до батька на могилу не зможе прийти, бо ми зараз мешкаємо в місті Галич Івано-Франківської області. Я навіть сину ще не казала про смерть Максима, він поки думає, що батько не фронті. Так, Максима поховали як Героя на цвинтарі поряд з іншими військовими 10 лютого. Але у Житомирської області, а не в Краматорську. Там у нього квартира, батьки в місті поховані.
Дивно, що 10 днів його не ховали, але не знайшли кого повідомити про смерть. Я звернулася в Краматорський ТЦК і там від мого імені вже подали запит до частини в Житомирській області.
Раніше ми спілкувалися з Максимом, він казав, щоб у разі чого я вирішувала де його поховати. Я б звичайно хотіла, щоб він був в Галичі, але мені треба спочатку отримати офіційну відповідь, з’ясувати всі обставини. Я вважаю, що краматорці теж мають знати, що їхній земляк був на захисті рідної Донеччини”, – додала Юлія.
