Значна частина біженців з України, які прибувають до Німеччини – діти шкільного віку. І згідно із законом цієї країни українські діти зобов’язані почати відвідувати школу одразу після приїзду до Німеччини.
Коротко, що являє собою система шкільної освіти в Німеччині?
У перші 4 роки навчання діти відвідують початкові школи (Grundschule). Далі залежно від успіхів учень отримує рекомендацію в основну (Hauptschule), єдину (Gesamtschule) або реальну (Realschule) школу або гімназію (Gymnasium). Тривалість навчання залежить від виду навчального закладу та федеральної землі. Наприклад, навчання в гімназії триває 12-13 років, а успішно складені випускні іспити дають право на вступ до ВНЗ.
Щойно українські біженці приїжджають до Німеччини насамперед усі йдуть на реєстрацію себе та своїх дітей. Також одночасно провідництво цієї країни просить реєструвати дітей до навчального закладу. І відсутність у батьків реєстрації не є перешкодою для відвідування дитиною занять. Шкільна освіта перебуває у віданні урядів федеральних земель, тому правила можуть відрізнятися залежно від місця проживання.
Але проблема в тому, що німецькі школи не були готові до такої кількості українських дітей, немає ні кваліфікованих педагогів, ні класів для занять.
Як відбувається навчання дітей біженців з України?
Оскільки більшість українських школярів-біженців слабо володіють німецькою мовою або зовсім її не знають, навчання дітей біженців у Німеччині зазвичай розпочинається у спеціальних підготовчих (перехідних, вітальних) класах. У багатьох навчальних закладах такі класи вже існують, а також ведеться робота щодо відкриття додаткових. У таких класах діти різного віку від 6 до 12 (молодші класи) та 13 – 16 старші. Учнів навчають здебільшого лише німецької мови, щоб надалі вони могли продовжити освіту у школі Німеччини на загальних підставах.
Останній дзвінок с сльозами на очах
Через те, що я знаходжусь в Німеччині мені було цікаво подивитися як проходять тут шкільні дзвінки. Першим подивом для мене став час, на який був призначений захід. Ми звикли, що в Україні перший і останній дзвінок відбувається рано-вранці. Тут же концертну програму було призначено на три години дня. Що до речі дуже зручно.
Коли я зайшла на шкільний двір, то було почуття що помилилася адресою. Величезна кількість людей, по всьому периметру стоять столи з лавами, поруч торгують солодкою випічкою та хотдогами. Також дуже багато зроблено локацій для дітей (плетіння браслетів, малювання, татуаж та багато іншого).
Шкільний двір нагадував парк розваг у центрі якого було встановлено сцену. А не подалік можна скуштувати солодку вату та випити смачного лимонаду. До речі є в них така традиція на святах дуже часто смажать тісто на вогні. Не знаю смачно чи ні ну виглядає так собі…
Ще одним моїм подивом було побачити на шкільному дворі коней та лам, їх спеціально привезли для дітей, їх можна було гладити та фотографуватись з ними абсолютно безплатно.
Але є і те, що дуже здивувало і розчарувало мене та багатьох українських жінок. Кожна мама хоче, щоб її дитина красиво і доглянуто виглядала і намагається про це подбати особливо у свято. Але, напевно, це тільки стосується українських мам. Діти з України постаралися прийти всі ошатні хтось навіть зумів знайти символіку України для свята (що до речі нелегко знайти у Німеччині). Дівчатка всі були з гарними зачісками та в ошатному одязі, хлопчаки були у білих футболках чи сорочках, і це було дуже красиво особливо на тлі дітей з Німеччини. Може це наш менталітет не дозволяє приходити на свято в будь-чому. Але в Німеччині взагалі не морочаться на рахунок одягу.
Основна маса дітей були одягнені в шорти та кольорові футболки. Звичайні рвані джинси та яскраві топи. Що нагадувало не останній шкільний день, а звичайний день у літньому таборі.
Як я вже згадувала по центру двору була розташована сцена на який виступали діти різного віку. Хтось співав, хтось танцював, деякі показували гімнастичні вправи та вміння грати на м’ячах замість барабанів.
Але коли вийшли українські діти та почали співати пісню про Батьківщину навіть німці, які не знають української мови, підійшли ближче до сцени, щоб послухати. А всі матусі почали плакати від суму по своїм домівкам. Адже де б ти не був, але найкраще місце на землі це твій дім!
До речі, трьох місячного відпочинку, як в українських школярів, у німецьких учнів немає. Літні канікули в Німеччині зазвичай відбуваються в період між 22 червня та 12 вересня.
“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”
