Краматорськ – затишне зелене місто, яке завжди було зручним для життя. Місто починалося як залізнична станція, аж доки в ньому не побудували підприємство. Серцем Краматорська багато мешканців нашого міста вважають машинобудівний завод, а перлиною – Палац машинобудівників.
Незважаючи на досить юний вік, Краматорськ має багату історію та різноманітну культурну спадщину. Гуляти вулицями нашого міста — одне задоволення. Проте чи знаємо ми щось цікаве про наше рідне місто? Адже воно дійсно здатне нас здивувати. І ось декілька цікавих фактів про Краматорськ від “Pro100Media”.
Поселення людей в районі сучасного Краматорська відомі з часів неоліту, а з середини другого тисячоліття до нашої ери тут мешкали представники так званої зрубної культури, які зналися на металообробці, виготовляли зброю з бронзи, були вправними вершниками та здійснювали далекі воєнні походи.
Є думка, що зародження Краматорська почалося з часів, коли козаки під проводом отамана Степана Таранова зайняли ці землі. Отаман заснував тут свій великий маєток, який поступово розростався. На початку XVIII століття Таранов розширював територію Запорозької Січі. Його стараннями в поселенні з’явилася нова слобода й було збудовано церкву. Після смерті легендарного отамана селище перейменували на його честь та почали називати Малотаранівкою. Пізніше тут відкрили новий залізничний вузол, який назвали Краматорським. Спочатку він був необхідний для розведення поїздів. Але через 10 років обзавівся і власною станцією.
1875 року на території тодішнього Краматорська виник перший завод – він належав балтійському німцю Едгару Едельману та виробляв алебастр, а також цеглу та черепицю.
Крейдяні гори Краматорська – це справжній музей просто неба. Тут можна зустріти спіральні раковини амонітів, відбитки раковин двостулкових молюсків іноцерамусів, крем’яні наконечники белемнітів, голочки морських їжаків, сіточки мшанок. Запаси крейди в районі Краматорська практично невичерпні та становлять 500 мільйонів тонн. Всю північну частину Донецької області займало велике море, і нинішня крейда – останки його мешканців.
“Хрещеним батьком” Краматорська вважають швейцарця Конрада Гампера. За кілька років він збудував тут механічний та металургійний заводи (нині – Старокраматорський машинобудівний завод та Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева). Працювали на ньому німецькі інженери та робітники з Польщі та Чехії, а місцеві мешканці спершу були лише різноробами.
У 1926 році Краматорськ отримав статус міста.
Новокраматорський машинобудівний завод почали будувати в 1929 році та завершили першу чергу у 1934 році.
Перша школа на території сучасного Краматорська була споруджена у Шабельківці у 1885 році. Це була однокласна трирічна школа.
Найпершою вулицею, що з’явилася, місту більше була вул. Велика (тепер Тріумфальна). Найдовшими вулицями є вул. Олекси Тихого та вул. Кірова (зараз Лівобережна) . Вулиці простяглися на понад 8 кілометрів.
Найкоротшою вулицею в Краматорську є провулок Тихий (тепер Великої Сімки), біля якого колись з’явився перший цвинтар.
Перший у місті 14-поверховий будинок був збудований у 1976 році (Паркова, 16). Взагалі Краматорськ став першим містом у тодішньому СРСР, де у 1932 році стали виготовляти великі шлакоблоки, з яких зводили будинки. Найвищий будинок у Краматорську знаходиться по вул. Парковий, 83.
Найбільший будинок у Краматорську знаходиться по пр. Незалежності (раніше Двірцева), 38. У народі його назвали “китайською стіною”. Його сумарна довжина – 518,73 метра. У будинку 19 під’їздів, загальна кількість квартир – 721.
Перший кінотеатр у Краматорську з’явився на початку 20 століття і звався “Ера”. Будинок зберігся і знаходиться на території ПАТ СКМЗ, у ньому була розміщена механічна майстерня.
Палац культури НКМЗ є найбільшим палацом культури в Україні. Палац збудований у 1965 році, має загальну площу 15 тисяч кв. Метрів.
За проєктом доменника Курако вперше у практиці вітчизняної металургії у Краматорську було побудовано доменну піч із скіповим витягом
Найвища точка 206 метрів над рівнем моря знаходиться біля південно-східного адміністративного кордону міста (район Білокузьминівки). Таку ж висоту має вододіл на південь від витоку балки Шевалда. У межах міської забудови найбільшу висоту має Жовтнева гора – 154 метри.
Перший трамвай у Краматорську було запущено 1 травня 1937 року. Трамвайний рух у місті припинено 1 серпня 2017 року. Таким чином трамвай протримався у місті 80 років.
Бюст Тараса Шевченка, встановлений у сквері його імені, виготовлений зі штучної бронзи зі спеціального високоміцного полімерного матеріалу. За рахунок цього вага скульптури вийшла невеликою – близько 100 кг. Бюст відкрили до 140-річчя Краматорська.
Найціннішою копалиною Краматорська геологи називають кремінь. За часів палеоліту його застосовували як знаряддя праці. Зараз кремній використовують у кульових млинах, електротехніці. Кажуть, що саме в наших місцях первісні люди використовували кремінь як сировину та своєрідні гроші.
У жовтні 2014 року Краматорськ став тимчасовим адміністративним центром Донецької області, штабом український об’єднаних сил на Донбасі та прифронтовим містом. У цьому статусі у 2018-му Краматорськ відсвяткував 150-річчя.
