Чи є перспективи розвитку вугільної промисловості у Донецькій області? 

Донеччина завжди була відома своїми вугільними підприємствами. Вже на початку російської агресії у 2014 році Україна втратила частину виробництв, що залишились на окупованих територіях. Повномасштабна війна тільки збільшила збитки, але вугільна промисловість продовжує працювати навіть попри постійні обстріли області. 

Журналіст “Pro100Media” поспілкувався з виконувачем обов’язків генерального директора ДП “Добропіллявугілля-видобуток” Віталієм Сидорченко та директором шахти “Новодонецька” Віталієм Валентієм про роботу підприємства, розвиток вугільної промисловості на Донеччині та співпрацю з обласною владою. 

Розкажіть трохи про підприємство. Коли воно почало працювати і як розвивалося? 

Віталій Сидорченко: До складу ДП “Добропіллявугілля-видобуток” входять три шахти: Добропільська, Алмазна та Новодонецька. 

Вуглевидобуток на Алмазній почався ще 1900 року. Запаси становлять 40 мільйонів тонн. Наразі на шахті Алмазна ми займаємося монтажем третьої північної лави, якою плануємо збувати до 40 000 тонн на місяць. Відкрити плануємо приблизно 17-25 серпня цього року. 

Шахта Добропільська біла збудована безпосередньо перед Другою Світовою війною у 1941 році. Промисловий запас складає 49 мільйонів тонн, у роботі на даний час дві лави. 

Новодонецька введена в експлуатацію у 1968 році. Її запаси – 70 мільйонів тонн. 18 травня державна комісія прийняла в експлуатацію першу північну лаву. Цей очисний вибій з потужністю пласта 1,0 м, колектив підприємства планує відпрацьовувати на прямий хід до кінця 2023 року. Планове добове навантаження на нову лаву 300 тонн. Але вже на другий день пуску при плані 300 ми видобули 610 тонн. Лава обладнана виїмковим комбайном, механізованим комплексом 1КД90, що були перемонтовані з раніше відпрацьованої лави. 

Віталій Валентій: Шахта Новодонецька була введена в експлуатацію як гідрошахта під назвою Красноармійська № 1. З низки причин гідровидобуток не пішов та на шахті біла проведена реконструкція з переведення її на суху виїмку вугілля. Шахта почала називатись як і шахтарське селище біля якого вона знаходиться. 70-80 ті роки XX століття ознаменувались періодом становлення шахти. У 1972 році шахта почала видобувати за рік мільйон двісті тисяч тонн вугілля. Більше мільйону тонн видобувала шахта з 1981 по 1990 рік. 90-ті роки негативно позначилися на роботі шахти, тому рівень видобутку знизився. Лише у 2000-х колектив шахти подолав мільйонний рубіж. З 2012 по 2021 роки Новодонецька шахта входила до складу шахтоуправління Білозерське, з 2021 входить до шахтоуправління Новодонецьке ДП “Добропіллявугілля-видобуток”. 

Яка ситуація з кадрами та виробкою була перед початком повномасштабного вторгнення? 

Віталій Сидорченко: Чисельність підприємства була 5200 осіб. Видобували в середньому 4900 тонн за добу, з урахуванням неділі близько 140 тисяч тонн на місяць. 

Віталій Валентій: На початок вторгнення на підприємстві працювали 1200 співробітників, з них 819 – підземних. Видобуток вугілля проводився, шахта працювала. 

З якими викликами зіткнулися на початку повномасштабного вторгнення? Чи працювали шахти? 

Віталій Сидорченко: Так, шахти продовжили роботу. Єдине, на війну з колективу було мобілізовано 360 осіб, тож виробництво, звісно, знизилося. Основний виклик, з яким зіткнулися – евакуація. Тому багатьом працівникам довелося працювати у режимі багатозадачності. У результаті цього у квітні було вироблено лише 35 тисяч тонн. Сьогодні продуктивність збільшилася вдвічі. 

Віталій Валентій: Після початку повномасштабного вторгнення шахта не закрилась. Колектив продовжив працювати та виконував поставлені цілі та завдання. Основні виклики – зменшення кількості працівників у зв’язку з евакуацією. У зв’язку з тим довелося розробляти та впроваджувати заходи для оптимізації робочих місць, займалися забезпеченням підприємства. Поступово люди поверталися та видобуток збільшувався. 

Зараз силами підприємства проводиться ремонт обладнання для подальшого монтажу першої південної лави та планується капітальний ремонт та придбання шахтного обладнання для підготовки та відпрацювання очисних забоїв. 

Чи є, на вашу думку, перспективи розвитку вугільної промисловості у Донецькій області? 

Віталій Сидорченко: Звичайно, багато залежить від перебігу війни. За досвідом європейських країн у багатьох вугільних підприємствах, які припиняли виробництво, роботу вдалося відновити. Тому я вважаю, що перспективи є. ДП “Добропіллявугілля-добуток” геологічно належить до західного Донбасу, тому маємо великі перспективи. 

Віталій Валентій: Минулий рік вже показав значущість шахт в енергонезалежності країни, тому при інвестуванні вугільні підприємства Донеччини мають перспективи розвитку та дуже великі запаси вугілля на підприємствах. Майбутнє може бути за нами. 

Чи підтримує міська та обласна влада вугільні підприємства? 

Віталій Сидорченко: У нас повне порозуміння з обласною та міською владою. Ми підтримуємо партнерські стосунки. 

Віталій Валентій: Ми співпрацюємо з місцевою військовою адміністрацією, взаємно допомагаємо у розв’язання нагальних питань у межах своїх компетенцій. І вони до нас звертаються за допомогою, ми завжди відкликаємось на ці прохання, і ми до них.

Яка сьогодні ситуація зі збутом? 

Віталій Сидорченко: Можу сказати, що вугілля зараз просто відлітає. Починаючи з серпня 2022 року, взагалі в цьому плані немає жодних питань. У нас практично немає залишків на складах. 

Чи планує збільшити, чи зменшити склад колективу? 

Віталій Сидорченко: Плануємо лише збільшувати штат. Наразі на підприємстві працює 3800 співробітників. 

Віталій Валентій: На сьогодні на шахті працюють 874 робітники, з них 517 – підземні робітники. Також продовжується набір спеціалістів для укомплектування дільниць та навчання жінок на підземні спеціальності. Перша група вже проходить навчання. Працювати до нас йдуть охоче.  Тому, звичайно плануємо розширюватись. 

Які плани підприємства на майбутнє? 

Віталій Сидорченко: Збільшити обсяги видобутку вугілля та вийти на довоєнний рівень. 

Віталій Валентій: У кінці 2023 плануємо ввести в експлуатацію першу південну лаву з запасами 549 тисяч тонн та виконувати роботи з підготовки другої південної лави, які забезпечать стабільну роботу підприємства та гідну заробітну плату працівникам.