Майже з початку повномасштабного вторгнення Сидорове опинилося на лінії зіткнення. Найгарячіше тут було у кінці травня – серпні минулого року. На той момент з понад 400 жителів вдома залишалося лише 60 людей. Після звільнення Святогірська 12 вересня 2022 року село потроху почало оговтуватися від жахів війни. Місцеві жителі розповіли журналістам Pro100Media, що їм довелося пережити, та як селище поступово повертається до нормального життя.
Сидорове – мальовниче село у Краматорському районі Донецької області України. Воно розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. З півдня звідси відкривається неймовірний краєвид на величні сосни Національного природного парку «Святі Гори». Саме Святогірськ, до якого усього 5 кілометрів, за словами місцевих мешканців, врятував їх від найстрашнішого – окупації.
Протягом чотирьох місяців активних бойових дій – у травні-серпні 2022 року – руйнувань того чи іншого ступеню зазнали близько 80 домогосподарств. Також втрачено більшу частину врожаю соняшника та інших сільськогосподарських культур, який через бойові дії не вдалося зібрати.
З початку повномасштабного вторгнення загинуло 6 жителів села: троє серед цивільного населення, троє на фронті. Останні посмертно отримали звання Героїв України.
Своєрідною визначною пам’яткою Сидорового стала величезна вирва від влучання с-300. Снаряд прилетів просто у двір домогосподарства, зруйнувавши споруду та зробивши будинок непридатним для життя. На щастя, на той момент володарі виїхали.
Також значних пошкоджень зазнала місцева школа.
Дуже дивно на тлі зруйнованих хат бачити луки, де спокійно пасуться лелеки. До речі, місцеві кажуть, що так вільно почуватися тут можна тільки птахам, бо все, що за околицями, а також підходи до річки та двори, чиї володарі ще не повернулися, й досі заміновані. Заборонено відвідувати й кладовище.
Наразі у селі 144 жителі, які активно займаються відновленням житла. В цьому їм сприяють міська влада та місцева громада, які двічі на місяць надають харчові продукти, а також волонтерські організації. За допомогою останніх вдалося встановити вікна у 40 будинках. Також ведеться відновлення ще 10 хат. Інструменти, шифер та інші будівельні матеріали для цього нещодавно привіз Петр – волонтер з Польщі, який вже деякий час опікується селом.
Сьогодні тут начебто мирно. У селі є світло й інтернет. Поступово триває відновлення будинків, повертаються жителі, діти вчаться онлайн. Але до спокою ще далеко. Майже безперервно чути відлуння Бахмуту, де тривають криваві бої. По прямій від Сидорового до найгарячішої точки Донецької області 30 кілометрів. Люди вже звикли до постійної роботи артилерії, навчилися жити в умовах постійної небезпеки. Та кожен з них очікує найціннішого для кожного Українця – нашої Перемоги!
