Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Дар’я Солодовникова разом із мамою та старшою донькою виїхала до Варшави. Вона чекала на другу дитину, а її рідне село на Херсонщині вже перебувало під окупацією. Проте через три місяці жінка ухвалила рішення повернутися в Україну.
На 32-му тижні вагітності вона приїхала до Нікополя — міста, яке стало для неї другим домом. Саме тут залишилися чоловік, колеги та робота в мережі «Аптека 9-1-1».
«Серце весь час було вдома. Я зрозуміла, що хочу народити свою дитину саме в Україні», — говорить Дар’я.
Повернення збіглося з періодом постійних російських атак на місто. Перші перейми вона відчула під час артилерійського обстрілу, а значну частину перебування в пологовому будинку провела в укритті.
Після народження доньки Марії Дар’я повернулася до роботи. Щодня вона долає шлях до аптеки, адже громадський транспорт у цей район більше не курсує. Дорогою доводиться бути особливо уважною через загрозу атак російських дронів.
Сьогодні її робота — це не лише відпуск лікарських засобів. Разом із колегами вона допомагає людям оформлювати державні програми, користуватися цифровими сервісами, а під час відключень електроенергії відвідувачі приходили до аптеки зарядити телефони й зв’язатися з рідними.
«Аптека у сьогодняшніх реаліях — це не лише про ліки. Це про людяність, підтримку та впевненість, що поруч є люди, які допоможуть», — каже Дар’я.
У вільний час вона займається фотографією, зберігаючи для людей моменти радості навіть у найважчі часи.
Історія Дар’ї — лише одна з багатьох, які сьогодні народжуються у прифронтових містах. Щодня люди змушені залишати свої домівки, втрачати звичне життя й починати все з нуля. У таких умовах підтримка роботодавця стає не просто жестом турботи, а реальним шансом зберегти професію, стабільність і віру в майбутнє. Аптека 9‑1‑1 продовжує допомагати своїм співробітникам, які були змушені евакуюватися, — компанія сприяє їхньому працевлаштуванню в інших регіонах, забезпечує адаптацію та створює умови, щоб люди могли працювати й розвиватися навіть у період війни.
Водночас сама мережа зазнала значних втрат. Від початку повномасштабного вторгнення понад 300 аптек були пошкоджені або повністю зруйновані внаслідок російських атак. Це не лише інфраструктурні втрати — це зруйновані робочі місця, громади, доступ людей до ліків, які часто є критично необхідними.
Попри це, компанія не зупиняється. Там, де дозволяє безпекова ситуація, аптеки відновлюють роботу, відкриваються нові точки, формуються команди, повертається доступ до якісних лікарських засобів. Для багатьох міст і селищ це означає повернення до нормальності — можливість отримати необхідні медикаменти поруч із домом, без довгих поїздок і ризиків.
Стійкість Аптеки 9‑1‑1 сьогодні — це не лише про бізнес. Це про людей, які щодня виходять на роботу, про команди, що підтримують одне одного, про відповідальність перед клієнтами та громадами. Саме такі історії формують репутацію українського бізнесу, який у найскладніші часи продовжує працювати, допомагати й тримати свій фронт.
