Машини, які привезені з Німеччини, Нідерландів чи Франції, майже завжди мають однаковий бортовий роз’єм. Це семиконтактний порт стандарту Mennekes, який в Європі затвердили ще на початку 2010-х. Обладнання під нього ділиться на кілька груп, і плутанина між ними коштує грошей.
Чому європейські авто отримали роз’єм Mennekes
Стандарт розробила німецька компанія, а згодом його закріпили як обов’язковий у країнах ЄС. Конструкція передбачає три силові контакти, нейтраль, землю та дві сигнальні лінії для обміну даними з автомобілем. Завдяки трифазній схемі Type 2 зарядка передає до 22 кВт там, де американський роз’єм обмежений 7кВт. Саме тому європейські виробники перейшли на нього повністю, а азійські бренди почали ставити такий порт на версії для ЄС.
Сигнальні контакти відповідають за безпеку: авто повідомляє станції допустимий струм, і живлення подається лише після рукостискання. Витягнути штекер під навантаженням не вийде – замок утримує його до завершення сесії.
Що дає переносний пристрій у щоденній їзді
Портативні пристрої працюють у режимі Mode 2: блок керування вбудований у сам кабель, а живлення береться з побутової чи силової розетки. Так влаштовані майже всі Type 2 зарядки для електромобілів у переносному виконанні. Вага комплекту рідко перевищує три кілограми, тож він постійно лежить у багажнику. Швидкість залежить від розетки – від 3,5 до 7,4 кіловата.
Типова комплектація портативного набору включає:
-
блок керування з індикацією струму та напруги;
-
шнур довжиною 5 або 7 метрів;
-
вилку під побутову розетку плюс перехідник на силову;
-
сумку для зберігання в багажнику.
Такий комплект виручає в дорозі, на дачі та біля готелю, де стаціонарного обладнання немає. Регулювання струму на корпусі допомагає підлаштуватися під стару проводку. Удома його теж вистачає, якщо добовий пробіг помірний.
Який кабель потрібен для публічних постів
Окрема категорія – шнур із двома однаковими штекерами на кінцях. Він потрібен для повільних міських постів змінного струму, де кабель не вбудований у стійку. Власники авто, які купували зарядки для електромобілів з Європи, часто отримують саме такий варіант у комплекті з машиною.
Довжина типового шнура становить 5 метрів, але при незручному паркуванні беруть 7 або 10. Перетин жил підбирають під струм: 16 ампер вистачає для більшості міських точок, 32 ампери потрібні на швидших постах. Трифазний кабель важчий і дорожчий, проте на однофазній станції він теж працює.
На що дивитися в характеристиках обладнання
Зарядки Type 2 (Mennekes) мають кілька параметрів, від яких залежить реальна користь покупки. Перший – максимальний струм, який приймає бортовий пристрій авто. Купувати кабель на 32 ампери для машини з обмеженням у 16 немає сенсу.
Далі варто перевірити:
-
Клас захисту корпусу – для вуличної експлуатації від IP54.
-
Робочі температури, адже дешевий пластик задубіє в мороз.
-
Наявність сертифікації та гарантії від постачальника.
Гнучкість ізоляції взимку помітна одразу: якісний шнур згортається навіть при мінус двадцяти. Контакти всередині штекера мають бути з покриттям, стійким до окислення, бо роз’єм щодня контактує з вологою. Ці дрібниці визначають, чи прослужить пристрій кілька років, чи розсиплеться за сезон.
Отже, під європейське авто підбирають три типи обладнання: переносний комплект, шнур для публічних постів і стаціонарну станцію на стіну. Мінімальний набір для комфортної експлуатації – перші два пункти.
