Верховна рада у четвер, 10 жовтня, ухвалила у другому читанні закон про збільшення податків 11416д. За проголосували 247 народних депутатів. Ухвалений документ, зокрема, не передбачає збільшення військового збору для військовослужбовців.
Про це повідомляє народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк із зали парламенту, передає Суспільне.
За його словами, до документа мали розглянути понад 1300 правок.
“Традиційно, зараз 1300+ правок до ночі і завтра зранку хочуть голосувати в цілому”, — написав Железняк напередодні.
Раніше нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк писав, що йдеться про “історичне велике збільшення податків на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд в наступному”.
Згідно з пояснювальною запискою до проєкту закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”, поданий до парламенту документ передбачав, зокрема:
- підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
- встановлення обов’язку сплати військового збору у розмірі 1% від доходу платниками єдиного податку третьої групи;
- встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати (що є еквівалентним 5% від двох розмірів мінімальної заробітної плати).
- уточнення строку застосування запропонованих законопроєктом особливостей оподаткування військовим збором – до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;
- встановлення базової ставки податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
Головне юридичне управління Ради: “Окремі положення законопроєкту не відповідають Конституції”
При цьому у Головному юридичному управлінні Верховної ради здійснили юридичну експертизу підготовленого профільним комітетом до другого читання законопроєкту та дійшли висновку, що його окремі положення не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України.
Зокрема, застосування змін щодо оподаткування з першого числа місяця (тобто з 1 жовтня — ред.), в якому набрав чинності закон, не відповідає статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Також зазначається, що пропозиція встановити розміри авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелювала конституційне значення гривні як грошової одиниці України.
Крім того, у проєкті закону йшлося про сплату авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб, з податку на прибуток підприємств, з військового збору, які не поверталися у разі помилкової переплати. Це не відповідало принципу рівності усіх платників перед законом та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, йшлося у висновку управління.
