17 липня минає 10 років, як у небі над Донеччиною збили літак авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував пасажирський рейс MH17 із Нідерландів до Малайзії. На борту перебували 298 людей, всі вони загинули. Суспільне згадує, що відомо про справу, обвинувачених та інші провадження щодо MH17.
Що тоді сталося
17 липня 2014 року близько 16:00 перервався зв’язок з літаком “Боїнг-777”, що виконував рейс MH17 з Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія). В цей момент він пролітав над Донбасом. Згодом зʼявилися фото уламків літака недалеко від окупованого Тореза.
Слідство
Катастрофу шість років розслідувала Об’єднана слідча група (Joint Investigation Team, JIT) у складі України, Нідерландів, Малайзії, Бельгії та Австралії. Весь цей час Росія перешкоджала слідству, у 2019 році заявляла на той момент заступниця міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль.
Врешті, слідство встановило, що несправностей на літаку не було, політ тривав штатно, а в “Боїнг” влучила ракета російського виробництва “земля-повітря”, яку випустили з ЗРК “Бук”, що належав 53 зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії. “Бук”, як і його бригада, базувався в Курській області РФ. Напередодні установку привезли до окупованої частини Донбасу, ймовірно, в район Сніжного, через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією. В ніч після збиття “Бук” повернули на базу.
Кримінальний судовий процес у справі MH17 розпочався 9 березня 2020 року в Нідерландах і тривав 2,5 роки.
Вирок
У справі було четверо підозрюваних. Трьох з них суд в Гаазі визнав винними. Йдеться про росіян Ігоря Гіркіна і Сергія Дубинського та українця Леоніда Харченка.
Ігор Гіркін (Стрєлков) — відставний офіцер ЗС РФ, колишній полковник ФСБ, та ексватажок терористичного проросійського угрупування “Народне ополчення Донбасу”. Був першим “міністром оборони” “ДНР”. Керував облогою Слов’янська у 2014 році. В січні 2024-го його засудили в Росії за публічні заклики до екстремістської діяльності.
Сергій Дубінський “Хмурий” — на момент збиття “Боїнга” — підлеглий Гіркіна, генерал-майор російської армії, був полковником ГРУ. Ексочільник так званої військової розвідки бойовиків у псевдореспубліці “ДНР”. 2 січня 2015 року Москва відсторонила його від цієї посади та заборонила вʼїзд на окуповану територію України. В Україні Дубінського заочно засудили до 14 років тюрми.
Леонід Харченко “Крот” — уродженець Донбасу. У 2014 році був командиром одного з розвідпідрозділів так званого ГРУ самопроголошеної “ДНР”. Разом з четвертим підозрюваним у справі MH17 — Олегом Пулатовим, супроводжував “Бук” на Донеччині. У 2020 році Харченка, за даними BBC, взяли під варту в Донецьку та нібито обвинуватили у незаконному обшуку і зберіганні зброї. Співрозмовник сказав журналістам: так зробили, аби убезпечити його від “викрадення СБУ”.
Суд вирішив, що наміру збивати “Боїнг” у винуватців (хоча слідство ще з’ясовує, хто саме запускав ракету з “Бука”) не було, вони радше цілилися в український військовий літак, а втім, намір не є пом’якшувальною обставиною.
Всім трьом призначили довічне ув’язнення. Апеляції ніхто з них не подавав. Всі обвинувачені находяться або в Росії, або на захоплених росіянами територіях України, тож їхньої екстрадиції суд не вимагав, бо “РФ не видає громадян”, пояснювали в прокуратурі. В Москві назвали вирок політично вмотивованим.
Четвертого підозрюваного — росіянина Олега Пулатова, виправдали. За попередньою версією суду, він міг бути причетним до охорони ЗРК “Бук” на місці запуску, проте врешті доказів цього не вистачило.
Пулатов — єдиний, кого на суді представляли адвокати — росіянка Олена Кутьїна та нідерландці Сабіне тен Дусхатте та Будевайн ван Ейк. Вони просили суд розглянути більше альтернативних версій трагедії та опитати додаткових свідків, критикували процес за відмови на їхні клопотання. Суд звинувачував адвокатів у затягуванні процесу.
“На початку 2023-го окружний прокурор сказав, що вони збираються закрити розслідування, бо немає нових деталей для його продовження, — розповідає Суспільному адвокат родин загиблих Петер Лангстраат. — Але окружний прокурор також заявив: якщо вони отримають нову інформацію, яку можна використовувати, розслідування відновлять. Та минуло півтора роки й нічого не сталося. Тому малоймовірно, що можна очікувати якогось розвитку. Хіба якщо хтось у російському уряді чи військовому істеблішменті раптом встане і скаже: “О, я маю інформацію!”. Але цього не станеться. Отже, провадження закрите”.
Відставка однієї з суддів
Минулого року у відставку пішла одна з суддей Гааги, яка заявляла, що літак збила не Росія. Жінка нібито роздавала суддям та прокурорам, які брали участь у кримінальному процесі, книгу брата, де йшлося, що це зробили якісь “таємні служби”.
Суд постановив, що її заяви підривають довіру до авторитету і неупередженості судової влади та додав, що суддя може висловлювати свою думку, але “має враховувати вплив заяв”.
Цього місяця Верховний суд Нідерландів оголосив жінці догану за спробу довести теорію змови до суддів, які ведуть кримінальний процес.
Нідерланди розглядали військове втручання
Після збиття рейсу MH17 Нідерланди як один із варіантів реагування розглядали військове втручання “в зону катастрофи”. Про це в коментарі нідерландському виданню Nieuwsuur заявляли колишній командувач збройними силами США Том Міддендорп та теперішній прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф.
Компенсації
Загалом на компенсації сім’ям жертв Нідерланди виділили щонайменше 16 млн євро. Як розповідав Суспільному адвокат родичів загиблих Петер Лангстраат, сума компенсацій — 40-50 тисяч євро. Гроші мали надійти протягом 8 місяців після оголошення вироку (якби хтось подав апеляцію, виплати затягнулися б).
Інші розслідування навколо справи
Частина розслідування справи MH17 ще продовжується. Воно стосується тих, хто був членами команди, яка керувала установкою “Бук” та тих, хто дозволив доставити ЗРК з Росії на територію України. У 2023 році міжнародні прокурори заявили, що знайшли “вагомі докази” того, що використання “Буку” схвалив Володимир Путін, але додали, що вони все ж “недостатньо конкретні, щоб призвести до нового судового переслідування”.
У березні 2022 року Австралія і Нідерланди ініціювали в Раді Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) розгляд проти Росії щодо катастрофи “Боїнга”. Там заявляли, що РФ порушила статтю 3 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (Чиказька конвенція), яка зобов’язує утримуватися від застосування зброї проти цивільних повітряних суден. Росія не визнає компетенцію Ради ICAO, не згодна з її рішенням і стверджує, що їй не надали можливості брати участь у розслідуванні. Місяць тому РФ припинила участь у спорі.
31 січня 2024-го Міжнародний суд ООН відмовився ухвалити конкретне рішення щодо ймовірної відповідальності Росії за збиття літака MH17 над Донецькою областю.
Росія теж позивалася проти України у зв’язку з авіатрощею. 22 липня 2021 року РФ подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) міждержавну скаргу, звинувачуючи Україну у загибелі мирних жителів, катастрофі MH17, обстрілі російських територій, дискримінації російськомовного населення. У липні 2023 року ЄСПЛ відхилив позов Росії. А 12 червня 2024 року почав слухання стосовно скарги Нідерландів проти Російської Федерації щодо збиття літака. Після слухання ЄСПЛ оголосить, чи відповідальна РФ за загибель людей на борту.
Вшанування пам’яті жертв MH17
17 липня 2017 року в Нідерландах відкрили Національний монумент MH17. Біля нього родичі загиблих висадили 298 дерев (на честь кожного загиблого) і соняшники, які росли на місці катастрофи. 17 липня цього року король Нідерландів Віллем-Олександр і прем’єр-міністр Дік Схооф візьмуть участь у вшануванні пам’яті біля монумента. На акцію прийдуть приблизно 1300 родичів жертв, голландські урядовці та представники Малайзії, Австралії, Великобританії, Бельгії та України.
Національний монумент MH17 в Нідерландах поруч з судовим комплексом Схіпхол, де розглядалася справа MH17. https://www.monumentmh17.nl/
В Австралії, 38 громадян якої загинули в катастрофі, у 2017 році також відкрили меморіальну дошку біля будівлі парламенту в Канберрі.
У Малайзії, в столиці Куала-Лумпур, в перший час після трагедії створювали стихійні меморіали.
В Україні немає офіційного місця вшанування трагедії. В окупованому селі Грабове на Донеччині, що неподалік місця падіння літака, встановили меморіальну дошку (російською мовою). На перші роковини в селі пройшла хресна хода — з прапорами “ДНР” і країн, громадяни яких загинули, але іноземці, зокрема родичі загиблих, на неї не приїхали.
Є своєрідне кіновшанування трагедії. Це документальна стрічка Романа Любого “Залізні метелики”, яка досліджує обставини збиття літака MH17 на Донбасі, риторику російських пропагандистів навколо цієї події та реакцію світової спільноти на злочин.
Роббі Улерс, який втратив у катастрофі двоюрідну сестру Дейзі, сказав у коментарі Суспільному: “Я називаю MH17 не катастрофою, а вбивством. [Справа] MH17 мала великий політичний вплив у багатьох країнах. І це був момент, коли Росія вступила у війну не лише з Україною, а й фактично з рештою світу“.
Особисто для нього крапки в справі ще не поставлено, каже Улерс, адже Росія досі не розплатилася за злочини. Чоловік вважає, що кінця у справі MH17 не може бути, поки країни “дуже обережні” з РФ, навіть попри те, що західні партнери дають зброю Україні. Найкращою компенсацією за збиття літака Улерс вважає відповідальність Росії.
Подібної думки й Томас Шансман, який втратив сина у катастрофі. У розмові з АР він сказав, що все ще не може прийняти того, що Москва заперечує відповідальність за збиття “Боїнга-777”:
“Для мене закриття [справи MH17] — це визнання Росією того, що вони доставили “Бук”. Вони повинні взяти на себе відповідальність за це. Я хочу почути вибачення”.
Цифри
- Це була найбільша атака на цивільне населення Нідерландів з часів Другої світової. Всього загинули 298 людей (15 членів екіпажу та 283 пасажири). З них 80 дітей. Це були представники 17 національностей, громадяни 16 країн: Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великої Британії, Бельгії, Німеччини, Філіппін, Канади, Нової Зеландії, В’єтнаму, Ізраїлю, Італії, Румунії, США та Південної Африки.
- У справі MH17 — близько 75 тисяч сторінок.
- Слідчі перевірили близько 1,5 млрд вебсторінок, прослухали 150 тисяч телефонних дзвінків.
- Судовий процес коштував Нідерландам 60-70 млн євро.
