Військовий з Краматорська Святослав Здоровенко зараз перебуває в російському полоні та отримав 25 років ув’язнення. Святослав – військовий 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», пройшов через жахи Маріуполя, боронив завод “Азовсталь”, перебував в колонії № 120 в Оленівці під час вибуху в ніч на 29 липня 2022 року.
“В полон Святослав потрапив 18 травня 2022 року, коли керівництво наказало військовим виходити з “Азовсталі”. Росіяни відвезли їх до Оленівки. Святослав знаходився в тому бараці, якій підірвали, йому зламали ногу, кістки зрослися неправильно. Ми знали, що він знаходиться в полоні станом на 21 вересня 2022, коли Україна повернула з російського полону деяких захисників Маріуполя, зокрема військових “Азову”. Саме побратими Святослава нам про це розповіли. Особисто ми спілкувалися у червня 2022. І ось нещодавно за довгий час ми почули сина. Зараз він знаходиться в Макіївській колонії строгого режиму. В Росії Святослава засудили до 25 років ув’язнення”, – розповідає мати краматорця.
Святославу 28 років. Він вчився в Краматорську, в школах № 35 та № 9, займався футболом, закінчив технологічний технікум та університет. У 2017 році вступив в полк «Азов» на службу за контрактом.
“Це було його рішення, він сказав, що таким бачить своє життя. Під час рекрутингу були важкі умови, потрапити в “Азов” було нелегко. Тому зі 120 людей взяли лише 40. Син розповідав, що вони з побратимами були як одна велика родина, він був дуже задоволений, що служить в “Азові”. Хлопці там були зі всієї України, спілкувалися хто на українській, хто на російській, ніколи не було у них конфліктів стосовно мови. Вони базувалися в Урзуфі. До повномасштабного вторгнення Святослав брав участь в боях на Світлодарській дузі, три рази отримував контузію, опіки обличчя та рук. Ми думали, що його спишуть, але син пролікувався та повернувся в полк. Але зір почав падати й погіршився слух” – ділиться жінка.
Згадує, що перед початком повномасштабного вторгнення Святослав приїхав додому у відпустку, але вдома пробув лише два дні, військових терміново викликали в Маріуполь.
“Син майже нічого не розповідав про те, що там було. Казав, що було важко та в якийсь момент хлопцям не вистачало зброї. Я лист навіть писала з цього приводу тодішньому голові Донеччини Павлу Кириленку. Але, мабуть, у вищому керівництві вирішили, що допомога в Маріуполі не потрібна.
Коли зв’язку не було, ми з сином спілкувалися рідко. Хлопці тоді за кілька кілометрів бігали туди де більш-менш зв’язок був, щоб «плюсик поставити» в повідомленні, що з ними все добре. Святослав в Маріуполі втратив багатьох друзів.
Він розповідав, що вони з хлопцями ходили роздавали їжу дітям, коли Маріуполь почали обстрілювати росіяни. Тоді морально було важко дивитися як росіяни руйнують місто”, – ділиться мати військового.
За її словами, на території т.зв. ДНР, де зараз знаходиться Святослав, немає сенсу звертатися до юристів.
“Наскільки я розумію, хлопців примусили визнати свою провину. Були такі випадки, що військовий звертався до юристів, справу переглядали, і давали ще більший термін. І взагалі, коли там дізнаються, що військовий з ”Азову” не хочуть брати справу. Для нас зараз головне, щоб війна закінчилася й хлопці повернулися додому, іншої допомоги поки не треба, все інше неважливо”, – зазначає жінка.
Про Святослава розповіла й подруга Святослава Валерія Комарницька.
“Ми були друзями ще в юності, гуляли в одній компанії, пізніше наші шляхи розійшлися. Він пішов на службу, потім почалося повномасштабне вторгнення, полон, Оленівка, і ось через 26 місяців полону він поговорив зі своєю мамою 2 хвилини, сказав, що з ним все добре. Але навіть га світлинах видно, що він дуже схуд. Зараз ми намагаємось дати розголос цій історії, щоб, можливо, Святослава могли обміняти, але, на жаль, як мені відомо, “азовців” зараз росіяни принципово не обмінюють. Але так хоч є невеликий шанс. Раніше волонтерами йому передали посилку з одягом, він сказав, що до нього все дійшло. Але вперше за декілька місяців мати дізналася, що Святослав взагалі живий.
Святослав дуже добрий хлопець, який завжди відгукувався, якщо його про щось попросити. Тому, звичайно, він не міг залишитися осторонь російсько-українського конфлікту та вступив в лави ЗСУ”, – ділиться Валерія.
“Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network”.
