Краматорськ – одне з найважливіших міст Донеччини, від якого до лінії фронту трохи більше 20 кілометрів. Попри це ту продовжують жити й працювати люди. Серед них – 27-річна Марія Поспєлова, яку повномасштабна війна застала на восьмому місяці вагітності. Жінка була змушена закрити бізнес у Слов’янську й евакуюватися. Проте цьогоріч вона повернулася до рідного Краматорська і реалізувала разом з подругою мрію – відкрила магазин одягу.
ZAXID.NET поспілкувався з Марією Поспєловою про бізнес у Краматорську, віру в себе та в майбутнє Донеччини.
«Постійно думала, як повертаюсь і починаю щось нове»
Марія Поспєлова за освітою маркетологиня. Вона навчалася у Луганському університеті імені Тараса Шевченка, а після російського вторгнення 2014 року – у Міжрегіональній Академії Управління персоналом. Після цього працювала торговою агенткою. Коли вона завагітніла, то зрозуміла, що хоче власну справу, щоб могти заробляти в декреті. Відтак разом з чоловіком їй вдалось відкрити у Слов’янську магазин алкоголю.
«Все працювало приблизно півроку, але почалася війна. У Донецькій області є заборона на продаж алкоголю, тому нам не було сенсу працювати далі. Ще приблизно через два місяці ми евакуювалися до Харківської області, у Первомайський. Мені здається, що там не було сенсу відкривати бізнес, ми не мали перспектив. Я народила у червні 2022 року й пробула на Харківщині ще майже рік, але мені завжди хотілося додому. Постійно думала, як повертаюсь й починаю тут щось нове», – розповідає Марія.
Рішення повернутися до Краматорська прийняв чоловік Марії, а вона охоче його підтримала, бо не наважувалася переїжджати сама з дитиною. Так з літа 2023 року сім’я повернулася додому.
У Краматорську 44-річна Валентина мріяла про власну справу, відкладала гроші, але не знала, як запускати й розвивати бізнес. По допомогу вона звернулася до Марії, яка мала досвід підприємництва. Спочатку вони думали відкрити продуктовий магазин, однак ця ідея не надихала Марію. Тоді жінка розповіла про мрію мати магазин одягу, створила бізнес-план. Валентина погодилася інвестувати свої вкладення.
«Валентина шукала роботу, але не могла нічого знайти, бо роботи тут просто немає. Вона хотіла стати незалежною. Зараз у неї все виходить чудово. Валентина все добре розуміє і не боїться бути самостійною», – каже Марія.
Жінки кілька місяців шукали приміщення, купували товар і все необхідне для роботи. Марія пояснює, що не було сенсу відкривати крамницю з дорогим новим одягом. Магазин почав працювати цьогоріч у жовтні.
«У Краматорську бізнес є, але платоспроможність людей дуже зменшилась. Крім цього, людям не вистачає робочих місць. Проте бізнес будувати реально. Через низьку платоспроможність ми вирішили відкрити магазин, який підійде для різних людей, тому він поділяється на секонд і сток, є дорожчі й більш бюджетні речі. Таким чином хотіли охопити більше мешканців Краматорська. Мені подобається ідея стоку, коли є унікальні речі, які часто в одному екземплярі. Людина прийшла, вибрала річ і точно знає, що більше ніхто в місті такого не матиме», – говорить підприємиця.
Вона зазначає, що коли магазин запрацював, то люди цікавилися, приходили й підтримували. Жінка вважає, що попри складні умови для мешканців потрібне щось нове.
«Треба пережити й перетерпіти»
На запуск магазину жінки витратили приблизно 200 тис. грн. Поки що бізнес нерентабельний, і підприємиці намагаються закривати всі витрати. Марія сподівається, що перші прибутки вдасться отримати навесні.
«Найрентабельнішим зараз у Краматорську є бізнес, пов’язаний з продуктами. Одяг у меншому пріоритеті. Проте все можливо, бо у Краматорську багато людей і вони хочуть жити нормальним життям», – говорить жінка.
Серед останніх труднощів Марія називає проблеми з логістикою через блокаду кордону польськими перевізниками. Жінки втратили одну партію сезонного одягу: речі мали приїхати до початку грудня, натомість постачальник сказав чекати їх у січні.
Також Марія говорить, що конкуренція для магазину є, оскільки їм важко перебити ціни однієї з мереж секондхендів у місті. Жінка сподівається, що вартість товарів вдасться знизити, коли бізнес зможе купувати одяг великими партіями.
Однак серед найбільших проблем Марія називає брак фінансової подушки. «Дуже гостро це відчуваємо. Зараз не сезон, і торгівля впала. Розуміємо, що нам не вистачає фінансової бази, з якою набагато простіше планувати майбутнє. А так ми зараз дійсно тягнемо й прекрасно розуміємо, що це треба пережити й перетерпіти», – розповідає жінка.
Марія та Валентина у майбутньому мріють створити мережу магазинів. Другий вони хочуть відкрити у Краматорську, а третій – у Слов’янську чи Дружківці. Відповідно, вони створюватимуть нові робочі місця. Для цього їм необхідні гроші.
«Ми подавалися на грант, щоб створити більше робочих місць, бо на тому етапі, що у нас зараз, працевлаштовувати людей нерентабельно. Банально не зможемо платити зарплату. А якщо й зможемо, то вона буде мінімальною. Якщо платити мінімалку, то й мотивація буде мінімальною», – зазначає жінка.
Марія та Валентина подали заявку на державний грант через «Дію». Однак поки що допомогу отримати не вдалося.
«Для нас це був перший досвід написання грантів. Від “Дії” нам прийшла відповідь, що ми набрали високий бал, але щось пішло не так. Комісія сказала, що всім дуже сподобався наш бізнес-план. Сказали, що ми перші в Донецькій області зробили таке планування. Попри все нам наразі відмовили. Сказали, що, можливо, спробують надати грант наступного року й нам не треба буде писати заявку заново. Думаю, що це найбільше через ситуацію в Донецькій області. Я розумію, це великі ризики – вкладати сюди гроші, але насправді ризики інвестувати в Україні зараз є скрізь», – говорить Марія.
У майбутньому вона мріє про магазини у Києві та Львові. Крім цього, підприємиця хоче продавати франшизу.
«Коли відкриваєш перші два-три магазини, то бажано, щоб вони були неподалік один від одного, бо це все логістика. Якщо зараз відкрию ще один магазин у Львові, то буде потрібно їздити туди, і я витрачатиму на це додаткові гроші. Взагалі мені дуже цікаво, як працює бізнес у різних містах, я це вивчаю і цим надихаюсь, але зараз у нас в пріоритеті Донеччина», – розповідає жінка.
«Питання лише в тому, чи можеш зацікавити людей»
Краматорськ вистояв після вторгнення росіян 2014 року й почав стрімко розвиватися. Марія відзначає, що й зараз попри війну тут все функціонує: працюють комунальні й ремонтні служби.
«Зараз Краматорськ близький до лінії фронту, але, якщо чесно, то я перестала реагувати на вибухи, влучання. Не знаю, як таке пояснити. Спочатку це дуже лякало й било по психіці. Дуже довго й важко відходила від обстрілу Ria Pizza. Коли обстріляли наш вокзал, я ще була вагітна й теж сильно переживала. Проте вже вдається бути спокійною й абстрагуватися. Є приліт – і є. Життя продовжується. Люди все одно живуть тут і житимуть. Мені взагалі здається, що у всіх людей зменшилася реакція: хтось йде вулицею, лунають вибухи, але людина продовжує йти», – розказує жінка.
Вона радить всім, хто мріє про бізнес, ризикувати. Марія впевнена, що відкрити бізнес можна і в найбезпечнішому місті, але, якщо немає сміливості ризикувати й експериментувати, нічого не вийде.
«Основа бізнесу – це люди, які є завжди й скрізь. Питання вже в тому, чи ти можеш їх зацікавити. Я щаслива, що ні в мене не опускаються руки, ні в моєї напарниці. І це дуже важко, до речі, знайти таку людину, яка не зневіриться попри проблеми, борги. Бізнес – це насамперед про азартних людей», – переконана Марія.
Вона додає, що не раз відчувала вигорання й не знала, де брати сили. Проте каже, що немає іншого виходу як працювати. Марія вірить, що Краматорськ вистоїть і розвиватиметься.
«Мені здається, що здатися можна завжди, а починати заново завжди важко. Я сказала напарниці, що ми не закриємось й не здамось, доки не перепробуємо всі варіанти», – говорить Марія.
