Журналісти “PRO100MEDIA” продовжують серію матеріалів про видатних людей, на честь яких перейменовані вулиці у Краматорську. Сьогодні ми розповімо про Івана Мазепу, на честь якого тепер названа вулиця Дружби народів.
“Україна завжди прагнула бути вільною”. Ці слова Вольтера присвячені Івану Мазепі – великому гетьману, який робив перші державотворчі кроки на шляху до незалежності, проголошеної 24 серпня 1991 року.
Іван Мазепа (1639 – 1709) — одна з найвизначніших постатей в історії козацької України. Військовий та політичний діяч, гетьман Війська Запорізького, голова козацької держави на Лівобережжі — він зробив величезний внесок у тогочасне життя українців. Саме Мазепа намагався відновити авторитет гетьманства в Україні, а також проводив курс на відновлення козацької держави. Постать Івана Мазепи є суперечливою, але, без сумніву — надзвичайно цікавою. Тож давайте дізнаємося маловідомі факти з біографії українського гетьмана.
Гетьман Іван Мазепа був освіченою людиною. Спочатку, навчався в Києво-Могилянській академії, згодом — вивчав військову справу в Голландії та філософію у Франції. Уміння вести переговори Мазепа навчився при дворі польського короля Яна ІІ Казимира.
За даними дослідників, Мазепа побудував власним коштом 26 церков. За його ініціативи проводився ремонт Софійського собору, реставрація Михайлівського золотоверхого монастиря, Успенського собору та Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. Церковне будівництво він не обмежував Києвом. На його кошти будувалися церкви в Глухові, Лубнах, Густині, а також на території Московської держави (теперішня Курська область).
У 1674 році потрапив до запорозьких козаків. Вже через кілька років став генеральним осавулом.
Мав всього лиш один офіційний шлюб з Ганною Дольською. Також мав доньку, яка померла немовлям. Після того, як Мазепа став вдівцем, він не одружувався, хоча контакти з іншими жінками були. Була одна цікава історія… У 70 років Іван “закрутив роман” зі своєю хрещеницею Мотрею Кочубеївною, якій було 16 років. Дівчина пішла від батька до Мазепи, але той, остерігаючись штурму свого замку в Гончарівці, відправив її назад.
Про гетьмана було знято безліч фільмів: «Мазепа» (1914) , стрічка «Обітниця» (1992) та інші. У Полтаві в період 2003-2012 років проходив всеукраїнський фестиваль «Мазепа-фест», на якому митці демонстрували свої літературні й музичні твори.
Спочатку, Іван Мазепа побудував дипломатичні стосунки з сусіднім царем, який упродовж довгого часу, ставився до гетьмана дуже прихильно. Пізніше взаємини з Москвою погіршилися і Мазепа почав шукати іншого патрона. Так і утворився союз зі Швецією.
Під час Північної війни 1700-1721 років, український гетьман в союзі з польським та шведським королями здійснив спробу реалізувати свій задум, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави та утворення на українських землях незалежної держави. За угодою, укладеною зі шведським королем Карлом ХІІ Україна мала стати незалежною державою. На її території проголошувалося князівство з довічною спадковою владою князя – гетьмана, чого й хотів Мазепа найбільше.
Іван Мазепа володів багатьма мовами: російською, польською, італійською, німецькою, французькою, татарською мовами та навіть латиною. Захоплювався філософією та історією. Під час навчання у Києві писав вірші.
Києво-Могилянська академія за час його гетьманування стала науковим центром всієї України, а Київ став духовним центром України.
Населені пункти названі на честь гетьмана є у США, Канаді, Україні та ПАР. Вулиці є практично в усіх українських містах та є пам’ятники у Полтаві, Чернігові та інших населених пунктах.
Постать гетьмана є найбільш відомою за кордоном – Мазепі присвячено безліч гравюр (186), картин (42), музичних творів (22), літературних творів (17) та скульптур (6).
За його гетьманування почалося українське відродження, яке охопило літературу, мистецтво, архітектуру, філософію, теологію та живопис.
