1 лютого удар ракетою “Іскандер-К”, випущений ЗС РФ по центру Краматорська завдав пошкоджень восьми багатоквартирним будинкам, в одному з них було зруйновано під’їзд. Унаслідок цього удару загиблі люди. Ті, хто вижили, розповідають, що жити навіть у вцілілих квартирах зруйнованого дому по вулиці Марата неможливо: у квартирах немає опалення, а через прориви труб багатоповерхівку частково затопило.
Жителі багатоповерхівки а також очевидці трагедії поділилися із журналістами “Pro100 Media” емоціями від пережитого.
За словами краматорця Володимира, який вижив під час ракетного обстрілу, він почув розриви снаряда приблизно о 21:30. У його спогадах спочатку звук вибуху заглушив брязкіт розбитого скла, яке просто летіло на них з дружиною.
“Я не розумію як, але зараз прийшло розуміння, що мій організм дивом спрацював так як треба – я практично одразу впав на підлогу. Коли підвівся, побачив, що постраждала дружина. Вона стояла навпроти вікна, тому отримала травми. В той же вечір її госпіталізували“, – ділиться краматорець.
Чоловік каже, що після ракетного удару на ночівлю пішов до родичів. Так вчинили і деякі сусіди. Коли повернулися вранці, побачив, що вікна вже затягують плівкою комунальники. Володимир додає, що їх квартира стала непридатною для життя, немає ні опалення, ні даху.
За словами жителя постраждалого будинку Леоніда коли пролунав вибух він дивився телевізор зі своєю кішкою. Він побіг у спальню та перше що побачив – немає вікон. Практично відразу, за словами чоловіка, на місце вибуху приїхали співробітники спеціальних служб разом з рятувальниками та військовими.
Краматорці Наталії, пощастило менше: вона травмувала спину та зараз проходить лікування під опікою медиків. Жінка розповіла, що під час удару булу у спальні. Спочатку почула вибух, а через секунду страшний біль. Навколо побачила сміття, все було побито.
Ще один важко поранений внаслідок обстрілу – Володимир Зінов’єв. У нього множинні переломи, сильна крововтрата, роздроблений таз. Лікарям вдалося зупинити кровотечу, вони продовжують боротися за його життя, але вже в Дніпрі.
Дружина Володимира Яна з трьома доньками перебувають у Нідерландах. У липні подружжя втратило старшого сина – він загинув на фронті. Зараз Яна терміново повертається до України, щоб доглядати за чоловіком.
“В основному люди отримали осколкові травми, компресійні травми, переломи кісток, перелом кісток таза, перелом кісток черепа і поранення м’яких тканин. Майже у всіх множинні поранення м’яких тканин”, – розповіла медична директорка Краматорської міської лікарні №3 Ганна Щербак.
Згадує ту страшну ніч і волонтер Богдан Зуяков.
“Будні волонтерів. Жахлива ніч. З 10-ї вечора до 6 ранку. У перші хвилини змогли врятувати 7 людей із зруйнованої палаючої будівлі, пізніше приїхали ДСНС, Військові і з ними вже почали розбір уламків, де знаходився затиснутий завалами Костянтин. Але близько 24:00 сталося жахливе, обвал і після чого ми перестали чути голос. До 4 ранку ми знайшли Костянтина але на жаль вже мертвого та о 6 його дістали.
Жахлива ніч, жахливі враження, ми намагалися зробити все але… на душі тепер тепер почуття туги та злості, через втрачене слово, що ми його врятуємо, але не змогли…”, – піділився Богдан спогадами у фейсбук.
Допомогав розбирати завали і краматорський фотограф Ілля Андреєв. Після повернення з міста трагедії він також поділився спогадами.
“Подвійні відчуття. З одного боку лють на нелюдів і якийсь сюреалізм того, що відбувається, а з іншого – величезна гордість за нашу Націю. З величезної літери НАЦІЮ! Нація – це коли протягом півгодини на місці збираються сотні добровольців на розгрібання завалів просто вручну. Нація – це коли у одному ланцюжку стоять військові, поліцейські, прості громадяни. Нація – це коли щільність ланцюга така, що одночасно за уламок дома тримається щонайменше чотири руки. Нація – це коли люди голіруч тросом тягнуть кількатонні плити перекриття. Нація – це коли поліція не пускає на місце усіх бажаючих допомогти, але вони все одно заходять з інших боків. Нація – це коли люди забувають, що “моя хата з краю” та гуртуються у бджолиний рій, який саморганізовується і працює. Я дуже щасливий бути частиною цієї Нації. Рашка, кого ти хочеш перемогти? Єдине, що в тебе є – це кількість. Але вона розбивається об нашу якість. Ти нас не зламаєш. Це апріорі неможливо. Ми – НАЦІЯ, а ти – помилка Всесвіту”, – зауважив Ілля.
Під час ракетного удару 1 лютого постраждав і сусідній будинок. Мешканка однієї з квартир на ім’я Марія каже, що в двох кімнатах вибуховою хвилею повністю вибило вікна. Вікна в її квартирі постараждали і в 2015 році, під час обстрілу Краматорська. Всю ніч, за її словами, вони с сином просиділи під ковдрою дома, в квартирі було холодно, а йти до когось, або навіть просто вийти на вулицю не було сил. Наступного їм, за словами жінки, “робітники комунального підприємства” принесли сім’ї плити ДСП, але допомагати забивати вікна відмовились, сказали: “власними силами”.
Сусідка Марії Олена каже, що в її квартирі також не залишилося жодного вцілілого вікна, зруйновано балкон, частково пошкоджено меблі та техніку.
У лікарні Дніпра подарували друге життя 21-річному студенту Дмитру Мєшкову, який отримав тяжкі травми під час обстрілу. Крім Дмитра травмувався і його сусід Володимир Зінов’єв.
Історією порятунку поділився генеральний директор лікарні Мечникова Сергій Риженко.
“Він забував слова та все, що з ним було. Дімі 21 рік, студент харківського університету радіоелектроніки, 4-й курс. Приїхав до мами у Краматорськ. Батьки були в гостях. Після потрапляння ракети в будинок першого лютого, його та сусіда тяжкопоранених витягли з-під завалів. В лікарні Мечникова згадав, що бачив біло-жовтий спалах, тиск по всьому тілу, нудота, відчуття, що присипало вугіллям, важку безпросвітну темряву. У душі попрощався з рідними, помолився. Потім постарався щебінь виплюнути з рота, не вийшло. Задихаючись, проковтнув. Ліва частина тіла притиснута плитою. Крізь зуби намагався покликати на допомогу. Почувши звуки, як міг, замикав. З розбитою головою, розламаним носом, поламаною рукою, після надання допомоги у Краматорську доставлений до Мечникова. Маніпуляції, операції – все позаду”, – розповів Сергій Риженко.
В лікарні нашим журналістам розповіли, що Дмитру роблять медичні маніпуляції. Він проходить відновлення і з кожним днем його стає краще.
3 лютого завершилася пошуково-рятувальна операція на руїнах будинку. Кількість жертв російського удару по Краматорську: 4 загиблих і 18 поранених. 2 людини були врятовані з-під розвалин.
Український журналіст Андрій Цаплієнко у своєму телеграм-каналі опублікував скриншоти з російських ресурсів. Після того, як тільки з’явилися повідомлення про вибухи, пропагандисти одразу ж заявили про “удар авіацією по боєкомплекту” в Краматорську. Однак як тільки стало зрозуміло, що ракета влучила у житловий будинок, пропагандисти почали спроби відмивання крові зі своїх рук і говорити про те, що це нібито ракета української ППО влучила в будинок.
Варто відзначити, що такий же фейк росіяни просували й після удару по житловому будинку в Дніпрі 14 січня.
Фото: Богдан Зуяков, Ілля Андреєв.
