Минулого тижня зооволонтерка Надія Леховецька-Ясинська опублікувала відео, на якому жителі сусіднього з Краматорськом селища спіймали тварину, яку планували “закрити, щоб вона здохла”, “прибити” або “знищити”, припускаючи, що це хижак, який перегризе їх “домашніх”. “Небезпечним хижаком” виявилася червонокнижна перегузня, яка домашніми птахами не харчується.
Як повідомила Надія пізніше, тварина втекла і врятувалася, ледь не загинувши від рук людей.
Нагадуємо, що Червона книга України – це документ, який містить інформацію про види тварин та рослин, які опинилися на межі зникнення. У тому числі й на Донеччині. Знищення тварин та рослин, занесених до Червоної книги , тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 340 до 510 грн із конфіскацією незаконно здобутого (ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
Взагалі тваринний світ Донеччини налічує понад 300 різних видів, до Червоної книги входять 136. Велику роль такої великої кількості тварин у нашому краї відіграє розташування області, що належить до степових зон. Клімат області помірно континентальний, спекотне літо та малосніжна зима відмінно підходить для багатьох тварин і вони почуваються в такому середовищі комфортно для проживання.
Про деяких червонокнижних тварин Донецької області, про яких ви, можливо, не знали, журналісти “Pro100Media” розповідають сьогодні.
Змієїд
На чисельність виду негативно вплинуло знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться та відстріл птахів.
Змієїд – це перелітний птах. З’являється у березні. Гнізда розташовує на деревах. Гніздо залишає у другій половині серпня. Статевозрілим стає на 3-4 році життя. Починає мігрувати у вересні, поодинці чи парами. Харчується рептиліями, зрідка – амфібіями та дрібними ссавцями.
Аврора біла
Зустрічається серед сільськогосподарських угідь. Літ метеликів триває з квітня до червня, можливі міграції. Самки відкладають яйця по одному на нижню поверхню листка або у нерозвинуті суцвіття деяких рослин.
Зменшення чисельності відбулося через порушення місць перебування виду (розорювання цілинного степу, викошування та випалювання трав, інтенсивне випасання худоби) та застосування пестицидів.
Балабан
Гніздиться переважно на опорах магістральних ліній ЛЕП. Займає гнізда інших птахів, найчастіше круків. Яйця відкладає у кінці березня — на початку квітня. Народжується 1–5 пташенят, які вилітають з гнізд у червні. Осіння міграція відбувається у жовтні-листопаді. Найхарактернішою здобиччю є ховрахи. Також живиться граками, голубами та іншими птахами.
Чисельність виду зменшується через різке скорочення кормової бази, нелегальний вилов самок та вилучення з гнізд пташенят з метою контрабандного вивезення за кордон.
Бичок-пуголовок зірчастий
У ріках мешкає на мулистих ґрунтах. Тримається на помітній глибині та в певному віддаленні від берега. Розмноження відбувається неподалік від берега на мілководді при невеликій течії у квітні-червні. Ікра самками відкладається двома порціями у гнізда, побудовані самцями, які їх охороняють. Після нересту плідники гинуть, особливо самки.
Причини зменшення чисельності не встановлені.
Вечірниця мала
Зниження чисельності відбулося через зменшення площ лісів, омолодження дерев з формуванням дефіциту сприятливих дупел.
Полює кажан на лісових галявинах, узліссях, ділянках лісових культур, а також над водоймищами. Основу раціону складають метелики, рідше жуки. Розмножується щорічно. Виводкові колонії розміщуються в дуплах листяних дерев, іноді в будинках. У червні-липні народжується 1-2 малюки.
Видра річкова
Останнім часом спостерігається зростання чисельності, причиною чого є зменшення мисливського тиску та потепління клімату, що дозволило тваринам освоїти нові місця.
Видра веде сутінково-нічний спосіб життя. Живе в норі з 1-2 входами, розташованими під водою та над нею, часто займає старі ондатрові та боброві житла. Харчується рибами, амфібіями та річковими раками. Навесні її раціон доповнюють комахи, п’явки та раковини. Не гидує вона рептиліями, водоплавними птахами, гризунами та землерийковими. Іноді робить схованки корму під берегами. Молоді тварини також їдять рослинні корми – плоди культурних рослин.
Вусач великий дубовий
Чисельність зменшилась через суцільне вирубування старих дібров, скорочення насаджень дуба, зменшення кількості старих дерев.
Має трирічну генерацію. Мешкає в природних дібровах, насадженнях дуба. Надає перевагу товстим стовбурам дубів, особливо старим, та пенькам. Живляться соком, що виступає з пошкоджених стовбурів. Перший рік личинки живляться у корі, на другий і третій — проникають у деревину.
Журавель сірий
Зміна чисельності: зниження рівня води в місцях проживання, що робить гнізда доступними для хижаків, браконьєрство, зіткнення з електролініями.
У райони гніздування повертається з кінця березня – на початку травня. Поселяється по заболочених лісах, на великих відкритих болотах та у заплавах. Гніздиться окремими парами, гнізда з рослинних залишків на купині або сухих місцевостях. Осіння міграція – з середини вересня до кінця жовтня. Харчується переважно рослинною їжею: частинами рослин, насінням, ягодами, а також комахами, ящірками, зміями, яйцями птахів, гризунами.
Гадюка Микільського
Чисельність зменшилася внаслідок загибелі змій на дорогах, знищення людьми чи вилову з метою продажу.
Змія активна з березня до кінця жовтня. Веде денний спосіб життя. Ховається переважно у норах гризунів. Дорослі змії харчуються переважно дрібними ссавцями. Народжує 7-23 малюків у серпні-вересні. Отруйна.
Кутора мала
Вразливість виду пов’язана зі специфікою місць проживання та харчування. Населяє берегові ділянки водойм, які густо заросли трав’янистою рослинністю, деревами та чагарниками. Харчується хробаками, молюсками, ракоподібними, комахами, личинками та дрібними хребетними.
Горностай
Причини зміни чисельності: трансформація водно-болотних угідь. Істотно погіршило ситуацію зменшення популяцій водяної полівки – основної жертви хижака.
Горностай віддає перевагу зволоженим ділянкам з високими травами. Живе в дуплах, під хмизом і в різних порожнинах. Він харчується свищами, мишами, ховрахами, пацюками, ондатрами та водоплавними птахами, хоча також їсть риб, амфібій, рептилій та плоди рослин. Робить схованки їжі.
Дозорець-імператор
Населяє узлісся та лісові галявини, живе вздовж берегів річок, озер та ставків. Хижаки, харчуються дрібними комахами, зокрема комарами. Яйця відкладають у листя водних рослин. Личинки одні з найбільших серед личинок інших бабок (досягають 60 мм) протягом життя линяють близько 12 разів. Та й взагалі дозорець-імператор – одна з найбільших бабок на теренах Європи. Яскраве забарвлення та великі габарити тіла роблять його одним із найбільш впізнаних різновидів цих комах.
Вони теж хижаки: підстерігаючи здобич (дрібні ракоподібні, п’явки, пуголовки, личинки водних комах та ін.), тривалий час можуть сидіти нерухомо на дні або серед водоростей.
Перегузня
Причини зміни чисельності – повсюдне зникнення ховрахів – основних жертв хижака.
Для неї характерна вечірня активність, що робить її малопомітною твариною. Найбільше значення в харчуванні хижака належить ховрахи, тушканчики, хом’яки, миші та свищі, хоча він також любить баштанні культури, плоди шипшини, терну, глоду, винограду. Відомі випадки спільних полювань перегузні разом із лисицею.
Їжак вухатий
Серед причин зміни чисельності – деградація степових екосистем, тиск хижаків.
Веде сутінково-нічний спосіб життя. У якості житла використовує нори, хмиз та бур’яни. Для тимчасових притулків використовує заглиблення у землі, щілини серед каміння. Характерна сплячка триває з кінця жовтня до середини березня.
Відновлення популяцій можливе через розведення в неволі й випуск у малозаселені місця колишнього і сучасного проживання.
Лунь луговий
За останні 20 років відбувається скорочення чисельності, викликане масштабним осушенням боліт, застосуванням пестицидів на великих площах, масовою кампанією зі знищення хижих птахів.
Місця проживання – вологі луки, заболочені низини, болотні системи, у тому числі й осушені. Гнізда завжди влаштовує на землі серед густої та високої трави. Полює на різних тварин, від комах до плазунів, жаб, дрібних птахів, але основу раціону все ж таки складають мишоподібні.
Жук-олень
Зустрічається рідко, але локально у великій кількості. Зменшення кількості жука пов’язане з прийнятою методикою лісогосподарювання, за якою багато дерев не доживають свого природного віку. Молоді дерева не придатні для харчування та розмноження виду.
Відкладають яйця в дупла, старі пні, стовбури, що впали, головним чином на дубі, іноді інших породах – бук, липа, верба, ясен, тополя, сосна, плодові. Харчується соком, що витікає з дерев. Личинки розвиваються у гнилій деревині.
Корсак
Корсак віддає перевагу цілинним ділянкам. Він майстерно ловить гризунів, рептилій, зайців, молодих бабаків, любить комах і майже не вживає рослинної їжі. У роки з низькою чисельністю гризунів підбирає мертву рибу, їсть трупи різних тварин і може ковтати неїстівні предмети. Корсак активний переважно у сутінках та вночі. День він проводить у норі, яку риє самостійно або в норах бабаків, рідше – лисиць. Ця тварина досить вразлива з боку інших хижаків і дуже залежить від кліматичних умов. Для корсака однаково небезпечні морози, спека та бурі. Тому він змушений часто ховатися в норі за несприятливої погоди, що через погану вгодованість і дефіцит кормів послаблює організм і сприяє підвищенню рівня смертності.
До речі, мурал з зображенням корсака, як рідкісної для регіону тварини, є у Краматорську.
Норка європейська
Їжа норки: риба, жаби, раки, комахи, полівки, миші, водоплавні птахи. Часто робить схованки корму. У місцях проживання ондатри та бобра охоче використовує їхні будиночки та нори.
Житла – річки, стариці, озера.
Тушканчик великий
Тварина активно у сутінках та вночі. Живе у норі, що веде до гніздової камери. Перед нею звірятко щодня створює земляний затор, який захищає його від нападу ласки, полозів та змій. У сплячку залягає у жовтні-листопаді, а прокидається у березні-квітні. Живиться цибулинами лілейних, листям полину, злаків, їх насінням, іноді – комахами. Викопує насіння баштанних культур і псує їх. Значну небезпеку для гризуна становлять тхори та сови.
Пугач
На чисельність негативно впливають переслідування людиною, розлякування самок на ранніх стадіях насиджування.
Активний у сутінках та вночі. Гніздиться по глухих ярах, берегових урвищах, рідше в лісах та на болотах. Яйця відкладає наприкінці лютого – на початку березня. Гнізда влаштовує на глухих ділянках лісів, ярів чи скельних виходів землі в нішах, на виступах чи під корінням дерев і чагарників. Пташенята виходять з гнізд вже у травні, літати починають лише у другій половині червня. Спектр харчування дуже різноманітний, переважають птахи, дрібні гризуни та їжаки.
Тхір чорний
Причиною зниження чисельності слід вважати безпосереднє винищення.
Може рити власні нори або поселятися в норах інших тварин, використовувати порожнечі серед каміння та коріння дерев, купи хмизу, дуплисті пеньки, скирти. У населених пунктах поселяється у присадибних спорудах, на горищах житлових будинків, у купах дров. Харчується дрібними ссавцями, птахами. Полює на земноводних, плазунів, при нагоді поїдає рибу, рослинний корм.
Восени сімейні групи розпадаються і тварини займають індивідуальні ділянки. Зустрічається на ділянках із чагарниками, у берегових урвищах, ярах, садах, парках, поблизу населених пунктів, у лісосмугах. Уникає суцільних лісів.
Будьте уважними! Всі тварини які нас оточують унікальні та неповторні. Багато з них сьогодні такі нечисленні, що потребують охорони оскільки знаходяться на порозі повного зникнення. Сьогодні Червона книга України налічує 542 види тварин.
