«Україна обстрілює Донбас», «Російських військових на Донбасі немає!», «Донецька та Луганська області – це російський регіон» – такими вкидами вже десятий рік росіяни “годують” мешканців власної країни та окуповані частини Донецької та Луганської областей. Але як є насправді? Сьогодні будемо розбиратися разом.
Україна обстрілює Донбас
Україна у пропаганді росіян дуже зла та одночасно дуже тупа країна, яка день за днем обстрілює власні території. Або ж, якщо уважно стежити за тим, що пишуть російські ЗМІ починаючи з 2022 року, настільки безладна, що постійно помилково запускає ракети по своїх містах і обов’язково туди, де є велике скупчення цивільних.
Пригадаймо події 2014. На тлі захоплення Росією Криму на Донеччині та Луганщині прокочується хвиля мітингів. Більша частина з них – за єдність України, інші – із закликами до російського президента Путіна ввести війська. В стрічках новин тих часів можна ознайомитись з десятками свідчень донеччан про те, що в місті багато агресивних не місцевих людей, які постійно щось запитують та зовсім не орієнтуються у місті.
Пізніше з’явилися новини про те, що російські гібридні сили захопили адмінбудівлі у містах Донецької області, штурмували військові частини та військкомати, відділки міліції. Так була оголошена антитерористична операція. Зауважимо, це сталося лише тоді, коли 12 квітня озброєні люди фактично захопили міста Слов’янськ та Краматорськ. До речі, штурм Слов’янська очолював російський офіцер Ігор Гіркін-Стрелков, у чому він пізніше сам зізнався.
«Якби наш загін не перейшов кордон, в результаті все б скінчилося, як у Харкові, як в Одесі. Було б кілька десятків убитих, обпалених, заарештованих. І на цьому б скінчилося. А практично маховик війни, яка досі триває, запустив наш загін», – заявив він.
Згадаємо також відомий фейк про “8 лєт бомбили Донбас”
24 лютого 2022 року у своїй промові російський диктатор Володимир Путін заявив: «Я прийняв рішення про проведення спеціальної військової операції. Її мета – захистити людей, які протягом восьми років піддаються знущанням, геноциду з боку київського режиму».
Того ж ранку в інтернеті почали з’являтися меседжі про те, що Україна бомбить Донбас 8 років поспіль.
Але ж інформацію про масштабні обстріли окупованої частини регіону у 2014 -2022 роках ми в мережі не знайшли. Те, що Україна хотіла відновити свою цілісність мирним шляхом та не намагалася повертати окуповані території Луганщини та Донеччини силою, підтверджується тим, що з 2015 року на фронті не було жодного широкомасштабного наступу.
У серпні минулого року росіяни розкручували фейк про те, що Україна засипала Донецьк протипіхотними мінами «Лепесток». Міни нібито були розкидані по місту, і люди, які випадково на них наступали, отримували тяжкі поранення. Але ж в Україні немає «Лепестків», адже вони були знищені на виконання Женевської конвенції про заборону застосування протипіхотних мін.
До речі, 4 серпня 2022 росіяни заявили про перший «приліт» в центр Донецька за вісім років. Тоді нібито було завдано удару по драмтеатру в Донецьку, де проходило прощання з Ольгою Качурою, колишньою співробітницею силових структур, яка знаходилась на службі у т.зв. ДНР.
Росіян на Донбасі немає
Найбільш цікаво те, що росіяни досі активно просувають фейк про те, що у 2014 їх не було на Донеччині та Луганщині й вони не окупували частину території. Стверджують, що не було їх в нашому регіоні до 2022 року.
Насправді доказів присутності російських військ та військової техніки на території нашої області достатньо. Більшість з них від міжнародних організацій, незалежних спостерігачів та розслідувачів.
Ось, наприклад новина про те, як у 2014 році НАТО оприлюднило супутникові знімки, що підтверджують вторгнення РФ
А ось вже місія ОБСЄ у 2019 зафіксувала російські новітні системи озброєння неподалік від населеного пункту Южна Ломуватка на Луганщині.
А тут у тому ж 2019 британська дослідницька група Forensic Architecture повідомляє, що під Іловайськом у 2014 році брав участь танк моделі Т-72Б3, який на той момент був тільки на озброєнні РФ.
Що казати про іноземних спостерігачів, коли присутність росіян у східній частині нашої країни підтверджував навіть російський офіцер Ігор Стрелков-Гіркін та декілька інших ворожих діячів.
А хто ж був на Донеччині та Луганщині починаючи з 2014, якщо не росіяни? Зі слів російських пропагандистів – ополченці.
«Там воюють місцеві шахтарі та трактористи. Російських військових там немає», – щось на кшталт такого писали РосЗМІ.
Ось тільки звідки у тих шахтарів така кількість зброї? Наприклад, за даними пресслужби Міністерства оборони України за серпень 2020 року, кількість озброєння і військової техніки на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей складала: танків — 480 одиниць; бойових броньованих машин — понад 900 одиниць; гармат і гаубиць — близько 450 одиниць; мінометів — близько 300 одиниць; реактивних систем залпового вогню — близько 210; засобів протиповітряної оборони — близько 700; протитанкових засобів — близько 450.
Термін “ополченці” росіяни використовували для позначення людей, які, мовляв, визволяли Донбас. Насправді ж, “ополченці” – російські військові, які перебували на території нашої країни з 2014 року, але Росія це не визнавала. За допомогою цього терміну ворог намагався дискредитувати Україну й створити штучний розкол. Нібито, “київський режим” прагнув “підігнути” Донбас, а місцеві не могли цього терпіти та чинили опір чинній владі.
Використовували такі наративи й раніше, під час підготовки до президентських виборів 2004 року. Тоді команда четвертого президента України Віктора Януковича, поширювала меседжі про опонента Віктора Ющенка, прихильники якого нібито ділять Україну на три сорти.
Цікаво, що 7 грудня 2022 на зустрічі з членами «Ради з прав людини» Путін розповів, що для Росії захоплення земель України – це серйозний результат.
«Ну ось такий все ж значущий результат для Росії. Це серйозне питання. Чого гріха таїти, і Азовське море стало внутрішнім морем РФ. Петро Перший ще боровся за те, щоб вийти до Азовського моря», – заявив російський диктатор.
Але ж перед тим треба було багато років переконувати людей, що Україна – ворог, а Росія воює за них, а не за території.
Жителі Донбасу хочуть бути росіянами
Цей фейк ворог розповсюджує також вже 9 років. У серпні минулого року перед проведенням чергових псевдореферендумів зі “100% присутністю”російська пропаганда поширювала інформацію про те, що до складу Росії бажають увійти до 92% населення окупованих територій.
Насправді ці “референдуми” не є волевиявленням українців, а свідчать лише про бажання ворога додати законності своїм діям. Зокрема захопленню українських областей. Зауважимо, що рішення щодо зміни територій України ухвалюють тільки на основі всеукраїнського референдуму.
Розп’яті хлопчики та масові поховання
Інформацію про масові поховання на Донбасі росіяни поширюють теж вже давно. Ще до початку повномасштабного вторгнення на окупованих частинах Донеччини та Луганщини «пошукові групи» розкопували могили та відразу називали їх «похованнями мирних мешканців», звичайно ж, вбитих українськими військовими.
Наприклад, у листопаді 2021 про це на своїй сторінці у фейсбуці писав член Тристоронньої контактної групи від України Сергій Гармаш.
Взагалі пошукова діяльність окупантів на Донбасі почалася влітку 2021 року. Тоді Росія подала на Україну позов до Європейського суду з прав людини. Одна з претензій: “загибель людей та знищення майна внаслідок обстрілів Збройними силами України суміжної російської території”
Восени відбувся «Міжнародний круглий стіл «Незагоєна рана Донбасу», де обговорювали 10 місць поховань та близько 300 знайдених останків на території ОРДЛО. Там зазначили, що «восьмий рік українські бойовики вбивають мешканців Донбасу лише за те, що вони є росіянами».
Хоча Сергій Гармаш зауважив, що більшість загиблих, яких назвали «жертвами ЗСУ», були бойовиками, які або підняли зброю проти своєї країни, або приїхали воювати в Україну з Росії.
“Якби вони були просто мирними мешканцями, як це трактують російські агенти впливу на Заході, то навряд чи їхні родичі дозволили закопати їх ось так, у спільній могилі, та ще й безіменними. Не виключено, що серед ексгумованих тіл є і випадкові, мирні люди, що постраждали від бойових дій (війна є війна)”, – додав Гармаш.
Ще однією особливістю російської пропаганди є маніпуляція словом “діти”. Пригадаймо історію про розіп’ятого у Слов’янську, «як Ісус», на дошці оголошень маленького «хлопчика у трусиках», яка вже багато років є мемом. Той хлопчик, як стверджували пропагандисти, був сином російського військового з “ДНР”.
Або ж відкриття у 2015 у Донецьку Алеї Янголів, де викарбувані імена дітей, загиблих унаслідок російсько-української війни. Винні у всьому, звісно ж, “українські нацисти”.
Також вже 9 років на окупованих територіях Донеччини та Луганщини просувають наратив про намір української влади “віджати нерухомість” після деокупації територій, депортувавши місцевих. Така інформація, звичайно, не має жодного підтвердження.
Лякають мешканців Донбасу й концентраційними таборами. Мовляв, тих хто повернеться в деокуповані міста українські військові відправлять у фільтраційні табори.
Крім того, росіяни виставляють українців безбожниками. Наприклад, вони розповсюджували скриншот, що нібито підтверджує факт продажу на сторінках даркнету церковних атрибутів, вкрадених з церков Бахмута, Соледара та Часового Яру.
Створення біолабораторій
Цей фейк народився на початку повномасштабного вторгнення – у березні минулого року. Вже у червні 2022 у російських ЗМІ опублікували “докази” існування лабораторій у яких Україна разом з США створювали віруси.
Наприклад, росіяни заявили, що у Рубіжному на Луганщині на території біолабораторії «Фармбіотест» проводили небезпечні досліди над людьми.
У Рубіжному справді працював клініко-діагностичний центр «Фармбіотест», але там пропонували проводити клінічні випробування відповідно до міжнародних та національних норм. У лабораторії проводили дослідження звичайних медичних препаратів.
