Дев’ять років тому, російські військові, ганебно ховаючи свої обличчя, без розпізнавальних знаків, як справжні терористи, принесли війну в Краматорськ. Ми схиляємо свої голови в пам’ять про кожного, чиє життя забрала російська агресія. Дякуємо Силам оборони України за боротьбу та відчайдушний спротив, який вони чинять задля недопущення повторення подій 2014 року. Віримо та допомагаємо нашим захисникам, щоб український прапор повернувся до Донецька та Луганська, на всі території Харківщини, Херсонщини й Запоріжжя, та нашого рідного Криму, повідомляє Краматорська міська рада.
Перемога буде скоро! Слава Україні — Героям Слава!
12 квітня 2014 року до міста Слов’янськ з Криму прибув озброєний загін диверсантів під готуванням Іроря Гіркіна.
Слов’янську не пощастило бути першим, містом, звідки усе почалося. Того ж дня «ополченці» зайдуть і до Краматорська, і видадуть своє походження словом «поребрик».
Так почалася окупація Краматорська та Слов’янська, яка тривала три місяці. Влітку 2014 року міста було звільнено від російських окупантів.
На відео, яке з’явилося в мережі та на якому чути розмову озброєних загарбників. Під час штурму відділу МВС люди у камуфляжі просять присутніх довкола відійти за периметр, відійти подалі, на що люди відповідають: “Та ми з вам (а не “з вами”) приїхали” – що є не характерною вимовою для мешканців Донбасу. Крім того чути, як озброєні люди просять присутніх “відійти за поребрик” – слово, яке не використовується в Україні, замість якого вживають “бордюр”.
Також було захоплено адмінбудівлю СБУ. Біля відділу міліції перебувало близько 300 осіб, було організовано підвіз шин, мішків із піском, будівництво барикад. З’явилися блокпости на всіх під’їздах до міста.
13 квітня 2014 року було прийнято рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Рішення прийнято у відповідь на вбивства та поранення українських воїнів, погрози та знущання з мирного проукраїнського населення.
В липні 2014 року міста Краматорськ та Слов’янськ було повернуто під контроль України. Загалом під час окупації загинули 119 мирних жителів.
