“Працюємо в Краматорську незважаючи на вибухи”: хірург-онколог Володимир Жирко 

З 27 по 31 березня в онкологічному корпусі ОТМО проводять прийом лікар-хірург-онколог Валерій Кєтов, мамолог, лікар-хірург-онколог Володимир Жирко та лікар-ендоскопіст Артем Надворний. Лікарі проведуть консультації, амбулаторні операції та маніпуляції, а також плановані оперативні втручання. 

Журналісти “Pro100 Media” поспілкувались с Володимиром Жирко. Він розповів нам яку допомогу можуть отримати краматорці, кількість пацієнтів та вплив війни на захворюваність.  

Як зараз працює лікувальний заклад? 

Ми приймаємо пацієнтів в трьох містах. Це Львів, Стрий та Краматорськ. Особисто я три тижні працюю у Львові і Стрию, та тиждень у Краматорську. Є лікарі, які постійно приймають пацієнтів у Краматорську, щоб лікувальний процес не затримувався.  

Лікувальний заклад евакуювався ще в травні 2022 року, коли остаточно було знайдено місце, де лікарі змогли б працювати. Наприкінці місяця ми вже повноцінно приймали пацієнтів.  

Яку допомогу можуть отримати краматорці?  

Ми проводимо весь комплекс лікувальних напрямків: оперативні втручання, медикаментозна терапія, променева терапія, консультування пацієнтів з різних питань. Кожен день спочатку консультації ,потім операції.  

В Краматорську є можливість надавати мешканцям міста якісну допомогу?  

Звісно, неможливо приводити високотехнологічні довготривалі операції з інтраопераційними дослідженнями, які тривають понад 5 годин. Пацієнтів, які їх потребують, ми направляємо у Львів, Стрий чи в лікарні в інших містах. У Стрию та Львові ми орендуємо цілі відділення в державних лікарнях, тому пацієнтам треба тільки доїхати, а повністю забезпечимо їх всім необхідним лікуванням.  

Але в місті працює операційна, є частина обладнення. Наприклад, в мене на цьому тижні вже заплановано 4 операції.  

Багато людей звертаються за допомогою в Краматорську? 

Звичайно, менше ніж було раніше. Ми ж не міський онкоцентр, а обласний, і обслуговуємо приблизно мільйон сто – мільйон двісті пацієнтів з усієї області. Але зараз на Донеччині мешкає близько триста тисяч, в Краматорську десь вісімдесят тисяч, в день приймаю 40-50 людей.  

Дуже багато пацієнтів запущених, котрі довго не отримували лікування через бойові дії. Таких хворих дуже шкода, тому що умови, при яких доводилось лікуватися, м’яко кажучи, не дуже сприятливі до одужання.  

Як вплинула війна на рівень захворюваності?  

Так, в багатьох випадках через те, що люди не мали можливості звернутися за допомогою декілька місяців. До нас вони приходять вже більш з більш складною формою онкозахворювання.  

Є якісь особливості прийому в прифронтовому місті? 

В Краматорську доля пацієнтів і медичних працівників, як у рулетці, ніколи не знаєш, куди влучить наступна ракета росіян. Але ми працюємо, незважаючи на повітряні тривоги чи вибухи. Проводимо операції в той час, коли вони заплановані. Психологічно, звичайно, нелегко.  

Але ми продовжимо працювати в Краматорську поки буде можливість.