КУРАХОВЕ – місто, що лишилося майже без вікон. (Фоторепортаж журналіста Pro100Media)

Місто напівживе і помалу перетворюється на руїни. Складається враження, що окупанти затялися стерти це містечко з лиця землі, як зробили це із Маріїнкою, Авдіївкою та Бахмутом.

Журналіст Pro100Media побував у містечку, де немає жодного непошкодженого будинку, і яке ворог розстрілює майже впритул. Але життя тут не спинилося, надія на перемогу та мир не зникла. Місто тримається і не збирається здаватись…

Курахове – невеличке містечко неподалік від Донецька та за 18 кілометрів від зруйнованої росіянами Мар’їнки та майже за 25 км — від Вугледара. Через близькість до лінії зіткнення сюди долітають снаряди російської артилерії. Російська армія обстрілює громаду майже щодня.
Нині у Кураховому залишається три тисячі людей, до повномасштабного вторгнення тут проживала 21 тисяча.

Прифронтове місто Курахове було відоме завдяки електростанції, відкритому великому басейну, який зараз не працює, та водосховищу, де до 2014 року любили бюджетно відпочивати мешканці області.
Воно було засноване ще в 1936 році на лівому березі Курахівського водосховища, розташованому на річці яка мала назву – Вовча. Таку назву вона дістала бо саме в її заплаві водилося багато вовків й тому символічно що саме голова вовчиці зображена на гербі міста. Вона ще й нещодавно місцевими скульптурами закарбувалася у бронзі на центральній алеї міста.

На Меморіалі Слави є Алея Пам’яті Героїв – мешканцям Курахівської громади, воїнам які загинули захищаючи Україну та її незалежність у російсько-українській війні. Тут завжди панує тиша, скорбота і тільки чути як майорять державні прапори. Вічна памʼять Вам, наші захисники Донеччини!

«Дякую нашим бійцям , господи, молимось щодня за ЗСУ, що вони нам місто зберігають. У нас таке хороше місто було, таке красиве», – розповіла жителька Курахового Надія. Зараз гуманітарна ситуація доволі нормальна. В нас працюють аптеки, магазини, пенсію виплачують, питну воду привозять, у місті є електропостачання, вода лише технічна і погодинно, – додає Надія.


З її слів також стає зрозумілим що лінія фронту насувається, хоч і повільно. Втрату кожного метру української землі, який забирають окупанти, вона відчуває це, і їй стає страшно, здається, наче війна наздоганяє усіх нас.
Російська артилерія тримає у постійній напрузі жителів обстрілюючи місто
артою, ФАБами та КАБами. Тому частково пошкоджена місцева школа, будівля міськради, приватні будинки тощо.

В місті багатоповерхівки пошкоджено, майже ні одної цілої нема, або фасади, або вікна, або дах. Замести скло, закрити вікна блоками ДСП – звична справа для місцевих які залишились. 70 відсотків житлового фонду в Кураховому пошкоджені або зруйновані. Від початку повномасштабного вторгнення, внаслідок обстрілів загинули 80 жителів громади.

У Курахівській громаді оголошена і триває обов’язкова евакуація. Вона триває постійно, а з деяких сіл примусово евакуювали дітей. Є автобуси безкоштовні, які курсують до Покровська кожного дня.

Донеччина – це Україна
Вистоїмо.

partner

“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”