Жителі Покровська лають росіян і місцеву владу та живуть без світла, тепла і газу.
Росіяни зуміли підійти до Покровська на 2 км. Проте, за даними місцевої влади, у місті лишаються ще понад 7 тисяч місцевих, хоча там немає ані води, ані опалення, ані світла, ані зв’язку.
Про це повідомляє ТСН.
Що говорять цивільні мешканці Покровська і кого звинувачують у ситуацію, що склалася, йдеться у сюжеті hromadske, журналісти якого побували у місті наприкінці грудня.
Місцеві мешканці запевняють, що вони ніякі не “ждуни”, а винними у своїх бідах, крім росіян, вважають бездіяльність місцевої влади.
“Місто Покровськ знищують зсередини. Там (росіяни – Ред.) своє роблять, а тут ще й зсередини знищують. Якщо буде можливість – донести просто, що ми (жителі Покровська – Ред.) хочемо жити. Ми такі ж люди, ми не чекаємо нікого. Ми просто хочемо бути у своєму місті”, – вважає мешканка Покровська Надія Ковальчук.
Жінка не погоджується з твердженням місцевої влади, що укріплення біля Покровська готувалися вже давно.
“Якщо хотіли захистити наше місто, чому це все там (оборонні укріплення за містом – Ред.) не викопувалося. Хлопці в останні хвилини окопи рили, в останні хвилини “зуби дракона” ставили. Уже війна повним ходом була”, – наголошує пані Надія.
На запитання журналістки, чи готовий Покровськ до оборони, жінка категорично відповіла, що “звісно, не готовий”.
“Скажіть, будь ласка, як так? За два тижні прорватися так… Владі було все одно. Коли приїздив президент, чому ніхто не знав? Нас би дуже багато зібралося б розповісти, що відбувається у місті. Може до нього це не доходить, бо він зайнятий іншою стратегією. Йому дуже терміново треба змінити владу. Керівників. Дуже терміново. Більше сказати нема чого. Образливо. Надіюсь, що все буде добре завдяки нашим хлопцям (ЗСУ – Ред.). Влада лише приїздить на камеру показати. Ніхто не вникає, що у людей і як”, – розповідає вона.
Ще одна мешканка Покровська розповідає, що у її та інших квартирах нема ні вікон, ні тепла, ні світла. Навіть немає зв’язку взагалі у місті.
На питання, чому ж тоді вони не виїздять, місцеві відповідають схоже – не хочуть покидати свою малу батьківщину і пояснюють, що за мінімальну пенсію на новому місці вони просто не зможуть вижити, бо цих грошей не вистачить банально на оренду житла, не кажучи вже про харчі та інші потреби. Скитатися ж по інтернатах чи будинках для людей похилого віку місцеві, більшість з яких пенсійного віку, не хочуть, і відверто кажуть, що для них краще смерть вдома, ніж таке життя.
Люди ставлять буржуйки на перших поверхах та у підвалах. Дехто продовжує жити у неопалюваних квартирах, де цілодобово сидять у взутті та верхньому одязі. Місцеві скаржаться, що пункти обігріву перестали працювати.
“Лишаємося, тому що їхати нема куди. За ці 4 тисячі пенсії я ніде не знайду житло і можливість прожити. Так що сидимо. Гучно, страшно”, – каже мешканка Покровська Валентина Петрівна. Жінка висловлює сподівання, що росіяни все ж не зможуть зайти у місто.
