Краснопільське лісництво — частина національного природного парку «Святі гори», що на півночі Донецької області. Ці ліси були одним із природних рубежів оборони в період стримування просування російських військ у напрямку Слов’янська та Краматорська. Тепер тут усе знищено.
Кореспондент «Новин Донбасу» побував у лісництві та побачив масштаби шкоди природі, завданої російським вторгненням. Подробиці — у нашому репортажі.
Що не змогли вкрасти — знищили
«У перші дні війни сюди прилетіла авіабомба, до будинку — ось що залишилося від нього. І потім почала сюди діставати арту», — розповідає Олександр Радинський, лісник «Краснопільського лісництва».
Олександр тутешній лісничий і тепер йому доводиться показуватине місцеву красу, а спалений ліс і розбиті під час війни будівлі.
«Це був мій кабінет. Ось, що від нього залишилося, колись тут було дуже добре», — каже Олександр.
Коли російським військам вдалося зайняти населений пункт Краснопілля влітку 2022 року, вони відразу почали вивозити все цінне.
Вся важлива документація була евакуйована заздалегідь. Чого не скажеш про решту матеріальної бази лісництва.
«Що змогли врятувати — то “Газон”, машину вивезли. Трактор вивезли, навісне вивезли, що встигли. А все пошкоджене залишилося тут чи ні можливості транспортувати його», — пояснив лісничий.
Така сама ситуація склалася і в інших лісництвах природного парку «Святі гори».
«Практично було знищено всю техніку, розграбовано аграрну техніку, зруйновано приміщення. Залишилося ціле з усього цього майна лише одна пожежна машина та головне приміщення, де ми зараз знаходимося», — поділився директор НПП «Святі Гори» Сергій Приймачук.
За його словами, на підприємстві було знищено або розкрадено, або викрадено всі пожежні автомобілі, не залишилося жодного пожежного автомобіля.
Крім того, не тільки відсутність автомобільної техніки заважає боротися з лісовими пожежами, а й зруйнована система спостереження за ними.
«У нас повністю зруйновано систему пожежогасіння та відомчу систему пожежогасіння, яка була на підприємстві. Вона включала пожежні вишки відеоспостереження, які виявляли лісові пожежі. Пожежні машини та пожежних лісових сторожів, які приїжджали на гасіння лісових пожеж. На жаль, з усіх вишок у нас залишилася лише одна функціонуюча без системи телемоніторингу», — додав Приймачук.
Ліс усіяний вибухонебезпечними предметами
Додатковою перешкодою у гасінні пожеж, а також частою причиною їх виникнення є вибухонебезпечні предмети, якими зараз усіяна майже вся територія лісу.
«Ми знаходили неодноразово величезну кількість боєприпасів, що не розірвалися, велика кількість мін. У тому числі міни протитанкові, розтяжки. На жаль, ми мали смертельний випадок на підприємстві. Наш співробітник, виконуючи службові обов’язки, підірвався на протипіхотній міні», — додав Сергій Приймачук.
Він зазначив, що влітку 2023 року російські війська скидали фосфорні, термічні боєприпаси для того, щоб підпалити ліс. Від таких підпалів часто починають детонувати снаряди, що давно лежать у лісі.
І якщо торік літо було вологим, що перешкоджало поширенню вогню, то нинішнього сезону лісники побоюються, що не впораються. Адже кількість боєприпасів у лісах майже не зменшується.
«Я категорично наполягаю на тому, щоб ніхто не входив у ліс, за жодних обставин, бо територія не розмінована. Усі лісові дороги заміновані, і вони становлять небезпеку для тих людей, які ними рухатимуться», — попереджає директор ДП «Лиманське лісове господарство» Олексій Приходько.
80% лісу знищено
Також через заміновані ділянки зараз складно оцінити збитки, завдані російською агресією. Хоча лісники вже розпочали попередній огляд.
«Знищено майже 80% дерев. Ті заплавні діброви, які є унікальними не лише для місцевості донецьких степів та кряжів, вони є унікальними і для України. Також були пошкоджені та насичені уламками. Окопи, бліндажі, це теж порушило і ґрунт, і кореневу систему», — заявив директор НПП «Святі Гори» Сергій Приймачук.
Крім того, шкода рослинам і грунту була завдана вибухами і залишеними після них хімічними елементами, яких раніше в грунті не було.
За словами Приходька, снаряди впливають передусім на бактерії, мікрофлору та гриби.
Такі забруднення можуть спричинити як усихання, так й інші негативні наслідки для лісових масивів. Через що доведеться робити санітарно-вибіркову рубку.
«Щоб видалити пошкоджені дерева або площі дерев, для цього потрібен час — не один рік. І щоб його відновити, посадити, це також приблизно 50 років», — розповідає директор «Слов’янського лісового господарства» Сергій Олійник.
Як відновити ліс?
Після збирання мертвої та пошкодженої деревини лісники займаються підготовкою ґрунту до подальшої висадки саджанців.
«Раніше у нас до війни був завод, який виробляв сіянці закритої кореневої системи. Наразі це обладнання вивезено до Умані. У нас є домовленості з Львівським насінньо-селекційним центром, який забезпечує нас посадковим матеріалом, вирощеним з нашого насіння у Львівській області», — уточнив директор ДП «Лиманське лісове господарство» Олексій Приходько.
У Лиманському лісгоспі кажуть, що щойно закінчаться бойові дії, відразу повернуть цю виробничу лінію назад і запустять її на повну потужність. Це стосується й полювання у лісах Донецької області.
«Зараз у нас припинено роботу наших єгерів, наших мисливських господарств. Як тільки буде розміновано достатню площу територій, ми все це відновимо і розвиватимуться, і розмножуватимуться тварини, які живуть у наших лісах», — підтвердив директор «Слов’янського лісового господарства» Сергій Олійник.
Але через постійні вибухи навіть перелітні птахи змінили свої маршрути і вже більше не селяться на тутешніх водоймах та озерах.
«Є місцеві популяції, наприклад, ті самі фазани, куріпки, вони тут почуваються цілком непогано, в 2022 році були засіяні, але врожай був не зібраний і збільшилася істотно кормова база. У тому числі для гризунів, для дрібних, для невеликих хижаків, як лисиці, всякі тхори, єноти та інша живність», — розповів Олексій Приходько.
Зазначається, що кількість їх таки збільшилася. Проте, від вибухів вони мігрують областю, є навіть такі випадки, що йдуть за межі області.
Лісничі наголошують, що занепадає зараз весь курортний потенціал півночі Донецької області.
«Це і рекреаційна діяльність, і туристична діяльність, і оздоровчі функції виконував парк. На території парку колись було розміщено 30 туристичних баз, дитячі заклади відпочинку. Найбільший в Україні ареал відпочинку це був — Святогірськ. Місто Святогірськ, яке входить до складу національного парку», — підсумував директор НПП «Святі Гори» Сергій Приймачук.
Тому доки ведуться активні бойові дії поблизу лісів і доки не розмінована територія, не може й бути мови про відновлення туризму чи полювання.
І зараз лісникам лише й залишається, що намагатися гасити пожежі наявними засобами, а також хоч якось відновити колишню природу тутешніх лісів для майбутніх поколінь.
