З початку літа європейські міста та регіони організовують табори для дітей з України. Президенти благодійних фондів та пастори євангельської церкви назвали цю ініціативу актом солідарності, який подарував відчуття нормальності українським дітям, життя яких потрясла війна.
400 дітей провели незабутній час на справжньому ранчо, зробленому у стилі «Дикого заходу». Було все – ковбої, індіанці, добрі та погані хлопці, але найголовніше всі діти у безпеці та турботі. Хлопці та дівчата були у захваті від неймовірної атмосфери літнього табору.
Табір тривав 6 днів. Було вигадано легенду, що в одному посіданні на дикому заході були проблеми з питною водою, злий ковбой блек Джек з бандою подільників захопили озеро з хорошою водою стали її продавати мешканцям. Шериф міста пробив у себе у дворі свердловину, де була чудова вода і став давати її безкоштовно, що не сподобалося Блеку. І довкола цього був огранізований весь табір. Театралізовані сцени та діти були не лише глядачами, а й учасниками цих подій.
Основним організатором виступила німецька церква ДЖОШУА ПЭРИШ БАУТЦЕН. З одним з організаторів табору поспілкувалися журналісти нашого видання.
Переселенець із Донецька Сергій Косяк – пастор євангельської церкви. За свою проукраїнську позицію 2014-го потрапив у полон. Вибравшись, став допомагати мирним жителям на лінії фронту.
А за кілька років він переїхав до Німеччини. Баутцен – невелике містечко на сході країни з населенням 40 тисяч, стало будинком не лише для Сергія, а й притулком для сотень українських біженців.
“Я вже багато років займаюся евакуацією мешканців із різних міст України. І чудово розумію цих людей. Одним із завдань на цей час є дати нашим дітям відчуття нормальності. Багато хто з них бачив жахи війни та нам дуже хочеться, щоб вони швидше забули всі ці страхи та продовжували радіти дитинству. Дякую німецьким церквам, що організували цей табір, дякую всім українським співробітникам, які наповнили його українським духом. Наступний табір плануємо на осінні чи зимові канікули.”.
Також нам удалося поспілкуватися з одним із учасників ковбойського шоу.
Даніель – 17 років
Як тільки почалася війна в Україні і в Німеччину стали приїжджати біженці, я відразу зрозумів, що хочу хоч якось допомагати цим людям. Ми з мамою прийшли до церкви та сказали, що готові взяти до себе українську родину, а також надавати будь-яку підтримку. І вже за кілька днів до нас заїхали дві родини з Краматорська. Разом ми прожили майже два місяці, потім вони переїхали до соціального житла від міста. Ми досі спілкуємось і я дуже радий знайомству.
Я ходжу до театральної студії тому мені запропонували взяти участь у ковбойському шоу, організованому в літньому таборі. І я думаю, що це дуже класна ідея. У такій атмосфері діти забувають про війну та свої переживання.
Також добре що в такому таборі знаходяться не тільки діти з України, але й німецькі дітлахи, навіть не дивлячись на різні мови, все ж таки діти знаходять спосіб спілкування.
