Десятки постачальників на один асортимент: як онлайн-ритейлеру обирати ціну й джерело товару

Поки в магазину два-три постачальники, власник тримає в голові, хто дешевший і хто надійніший. Коли постачальників десятки, а той самий товар є в п’яти прайсах одночасно, «в голові» це вже не працює. Щодня треба вирішувати: чию ціну ставити на вітрину, у кого замовляти, що робити, якщо найдешевший постачальник товару не має. Розберімо, як цю задачу вирішують ритейлери, які масштабувалися.

Одна ціна з кількох прайсів

Коли товар є в кількох постачальників, магазин має обрати одну ціну для каталогу. Найпоширеніші правила такі:

  • мінімальна — для товарів, де покупець порівнює ціни й вирішує копійка;
  • середня — коли важлива стабільність ціни на вітрині, без стрибків за найдешевшим;
  • максимальна — коли постачальники нестабільні й важливо не продати нижче собівартості.

Правило має застосовуватися автоматично на кожному оновленні прайсів, інакше воно перестає працювати вже через тиждень: прайси змінюються щодня, а ручне порівняння відстає.

Наявність важливіша за копійки

Найнижча ціна нічого не варта, якщо товару немає. Тому до правила ціни додають ще два:

  • пріоритет постачальника — основному, з яким домовлені умови й відстрочка, віддається перевага;
  • наявність понад ціну — товар у наявності в трохи дорожчого постачальника кращий за дешевший, але «під замовлення».

А товар, якого немає в жодному прайсі, краще знімати з вітрини автоматично й повертати, коли він знову з’явиться.

Яким постачальникам вірити

Постачальники відрізняються не лише цінами, а й якістю даних. Один надсилає прайс щодня й без помилок, у другого через раз зламані колонки, третій тижнями не оновлює файл. Тому корисно оцінювати кожного постачальника за історією завантажень, наприклад за останні 90 днів:

  • надійність — яка частка завантажень пройшла успішно;
  • якість даних — скільки рядків без ціни чи з підозрілими цінами;
  • свіжість — як давно було останнє успішне оновлення.

Зведений бал від 0 до 100 одразу показує, хто «здоровий», хто потребує уваги, а з ким пора говорити про умови. Це аргумент і для переговорів: постачальник, чий прайс щотижня ламає вітрину, обходиться дорожче, ніж здається за ціною.

Формати: від Excel до європейських стандартів

Українські постачальники здебільшого надсилають Excel чи CSV, рідше XML або YML. Ті, хто працює з європейськими виробниками, стикаються зі стандартами BMEcat і DATANORM, де ціни часто вказані не за одиницю, а за 100 чи 1 000 штук. Якщо цього не врахувати, ціна на вітрині буде в сто разів неправильною. Система обробки прайсів має розпізнавати такі формати й перераховувати ціну за одиницю.

Як це виглядає на практиці

Магазин електроніки отримує товари від двадцяти постачальників, і популярні позиції є в трьох-чотирьох прайсах одночасно. Для каталогу налаштовано правило «мінімальна ціна серед тих, у кого товар у наявності», основному дистриб’ютору дано пріоритет. Прайси приходять за розкладом, після завантаження всіх файлів каталог оновлюється, а з нього — сайт і фіди маркетплейсів. Раз на тиждень менеджер переглядає бали постачальників: двоє з «проблемних» отримали лист із проханням виправити вивантаження, з одним ще й переглянули умови.

Так це влаштовано, наприклад, в Elbuz: постачальників і прайсів без обмежень, а вікно «Базовий каталог та прайс-листи» шукає товар одразу у вашому каталозі й у прайсах усіх постачальників. Програма для обробки прайсів працює в браузері, встановлювати нічого не треба.

З чого почати

Візьміть десять товарів, які є щонайменше у двох постачальників, і подивіться, чию ціну зараз показує ваша вітрина та чи є товар у цього постачальника сьогодні. Якщо відповідь «не знаю» або «уже немає», магазину бракує не постачальників, а правил, за якими обирати серед них.

Богдан
Богдан - редактор Pro100 Media. Редагує та готує матеріали до публікації, контролює їх своєчасний вихід і працює з матеріалами, створеними у співпраці з партнерами сайту. У своїй роботі прагне, щоб кожен матеріал був зрозумілим, корисним і зручним для читача.