Борг перед МФО не зникає сам. Але його можна зменшити, а інколи й не платити взагалі — законно.
Навколо списання боргів багато чуток. Одні обіцяють «анулювати будь-який кредит», інші радять просто перечекати. Правда посередині: закон дає позичальнику реальні інструменти, але працюють вони лише за певних умов. Розберімо які.
Що означає списання боргу з точки зору закону
У законі немає кнопки «списати борг». Є кілька механізмів, кожен зі своїми умовами.
- Позовна давність. Якщо кредитор звернувся до суду запізно, а ви про це заявили, суд відмовить у позові.
- Зменшення нарахувань. Суд може стягнути лише тіло кредиту і законні проценти, відкинувши решту.
- Домовленість із кредитором. Кредитор може добровільно пробачити частину боргу, наприклад штрафи.
- Банкрутство фізичної особи. Складна процедура для великих боргів, які людина об’єктивно не може погасити.
Позовна давність і вплив карантину та воєнного стану
Загальна позовна давність — три роки, для стягнення неустойки — один рік. Але останні роки ці строки фактично стояли на паузі.
Під час карантину COVID-19, з 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року, строки позовної давності було продовжено. Потім, під час воєнного стану, їхній перебіг зупинили. Закон № 4434-IX відновив перебіг позовної давності з 4 вересня 2025 року.
Що це означає на практиці? Для боргів, які виникли з квітня 2020 року до вересня 2025 року, трирічний строк рахують заново від 4 вересня 2025 року. Для старіших боргів враховують час до 2 квітня 2020 року і час після 4 вересня 2025 року. Тому «старий» борг може бути цілком придатним для стягнення.
І головне: давність не спрацьовує автоматично. Про неї треба письмово заявити суду до ухвалення рішення.
Як суд зменшує неустойку і проценти
Навіть якщо борг реальний, його сума часто завищена.
Закон «Про споживче кредитування» обмежує загальну суму неустойки половиною отриманого кредиту. Крім того, у разі прострочки під час воєнного стану позичальник за споживчим кредитом звільняється від сплати неустойки за таку прострочку. Суд також може зменшити неустойку, якщо вона значно перевищує збитки кредитора.
З процентами схожа логіка. Велика Палата Верховного Суду у справі № 444/9519/12 дійшла висновку: після спливу строку кредитування договірні проценти не нараховуються.
Міфи, які коштують боржникам грошей
- «Три роки не платиш — борг згорає». Не згорає. Давність не діє сама і довго була на паузі.
- «Під час війни борги заморожені». Ні. Скасовано лише неустойку за прострочку, тіло і проценти лишаються.
- «Колектор не може подати до суду». Може, якщо до нього законно перейшло право вимоги.
- «Можна просто ігнорувати суд». Тоді суд ухвалить рішення за документами кредитора, і ваші аргументи не прозвучать.
Що показує юридична практика
Судові рішення показують: повністю списати борг вдається рідко, а зменшити — часто. Найкраще працюють заява про давність, оскарження неустойки понад ліміти і проценти, нараховані після строку кредиту.
Це підтверджує і юридична практика по списанню боргів: результат залежить від документів і від того, наскільки вчасно боржник почав захищатися. Боржник, який подав відзив і власний розрахунок, має значно більше шансів зменшити суму.
Висновок
Законне списання боргу перед МФО — це не магія, а робота з фактами. Перевірте позовну давність з урахуванням карантину і воєнного стану, порівняйте нарахування з лімітами закону і не ігноруйте суд. Так ви заплатите лише те, що справді винні, а інколи й значно менше.
