Відповідно до чинного законодавства батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Про це інформує Міністерство юстиції.
Сімейний кодекс виділяє два способи:
за домовленістю між ними (тобто, батьки в усному порядку домовляються про те, що один з них буде виплачувати аліменти на дитину. При цьому сума також може узгоджуватись між батьками. Крім того, сторони можуть укласти договір і завірити його у нотаріуса для гарантій виконання умов);
за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким вона проживає.
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі-підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
В такому випадку буде здійснюватися щомісячне відрахування аліментів безпосередньо на рахунок стягувача без виконавчого провадження.
Також визначено порядок стягнення аліментів у разі пред’явлення виконавчого документу до органу державної виконавчої служби для виконання. Так, встановлено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи-підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Сімейний кодекс України визначає, що заборгованість за аліментами платника, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
В Законі України «Про виконавче провадження» чітко прописано, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації його майна), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Слід зауважити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України за рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача – на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця.
