Наразі за кордоном залишилося близько 2,5 тисяч дітей – когось забрали батьки, інші влаштовані в українські сім’ї під опіку або всиновлення.
Прокуратура почала розслідування схеми виїзду за кордон під прикриттям евакуації дітей-сиріт, про які раніше повідомив Офіс омбудсмена. Буває усиновлення та оформлення опіки, після чого відбувається виїзд за кордон. Є поодинокі випадки, коли після усиновлення та виїзду таку дитину залишають.
Про це в ефірі “Громадського радіо” розповіла Аксана Філіпішина, заступниця керівника аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини.
Раніше питання евакуації дітей не було врегульоване законом
За словами Філіпішиної, сьогодні є понад 720 інституцій в Україні, де перебувають як “державні” діти, так і батьківські, але на цілодобовому перебуванні. Це інтернатні заклади різних систем, у яких перебувало близько 8 тисяч дітей.
“Впродовж перших днів повномасштабного вторгнення і навіть місяць уряд не приймав жодного рішення стосовно процедури евакуації дітей, які знаходилися у цих закладах. А також стосовно переліку документів, з якими вони мають виїжджати, які люди мають їх супроводжувати. Тому обласні адміністрації приймали ці рішення самостійно на власний розсуд і на власний ризик”.
Звісно ж, визнає вона, у перші дні повномасштабного вторгнення питання супроводу було дуже ускладненим, адже усі тоді думали про власну безпеку та безпеку своїх рідних. Деякі працівники закладів самі евакуювалися.
“Тому супровід, можливо, стався з боку осіб з розряду “кого знайшли”. Чи були це люди, уповноважені наказом Служби у справах дітей? Чи законно це було? Тоді рішення приймалися оперативно. Тому не можу дати оцінку цьому. Бо це ставалося в ситуації “Ч”.
Питання евакуації дітей тоді не було врегульовано на рівні нормативних актів, а перша постанова уряду щодо цього з’явилася лише наприкінці березня 2022 року. Дещо чіткіше питання було врегульовано влітку 2023 року. Як зазначає фахівчиня, залом переміщено близько 8 тисяч дітей, які переважно і досі перебувають у таких країнах як Польща, Німеччина, Туреччина, Італія, Австрія, Румунія, Швейцарія тощо.
Філіпішина наголошує, що питання ухиляння від мобілізації є набагато ширшим. Це не питання супроводжуючих дітей.
“Бо переважна більшість, 99%, супроводжуючих – це жінки. Питання може бути в опіці та усиновленні. Бувають випадки усиновлення та оформлення опіки, і після цього виїзд за кордон. Є поодинокі випадки, коли після усиновлення та виїзду таку дитину залишають. Маніпуляції з мобілізацією є. Це питання набагато глибше, ніж випадок із супроводжуючими”.
Що відомо про скандал
Нагадаємо, уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець зробив гучну заяву – київські посадовці використали дітей-сиріт, щоб втекти за кордон. Йдеться про посадовців Служби у справах дітей та сім’ї міста Києва й Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 міста Києва.
За його словами, під час моніторингових візитів стало відомо, що діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, стали прикриттям для близьких родичів київських посадовців, щоб нелегально виїхати за кордон й уникнути мобілізації.
Служба у справах дітей та сім’ї КМДА відреагувала і заявила, що інформація Уповноваженого Верховної ради з прав людини “ґрунтується на припущеннях і не підтверджується конкретними фактами”.
