Леонід Биков народився у невеликому селі Знаменське, яке розташоване у Слов’янському районі. Проте більшість його життя пройшла у нашому Краматорську.
Тут батько Бикова влаштувався на металургійний завод, а сам Леонід почав відвідувати спочатку залізничну школу, а потім після повернення сім’ї з евакуації в 1943 році, навчався 2 роки в машинобудівному технікумі, потім у ЗОШ №6, де й здобув середню освіту.
Ще навчаючись в інституті, актор-початківець виходив на сцену Харківського театру імені Тараса Шевченка, а після закінчення вишу в 1951 році його було прийнято в трупу театру.
Першою постановкою за участю Бикова стала комедія «Вулиця трьох солов’їв, 17», де він грав стилягу. За час роботи у Харківському драмтеатрі Биков брав участь у виставах «Як гартувалася сталь», «Дорога через Сокільники», «З любов’ю не жартують», «Людина шукає щастя» та інших.
Військова тематика, що часто зустрічається у фільмах з Биковим, незмінно знаходила відгук у серцях кожного. У своїх картинах він оспівував подвиг солдатів, що наближали заповітний День Перемоги, але невідомі широкому загалу. У знаменитій картині “У бій ідуть одні “старики” режисер Биков розповів реальні історії солдатів, своїх знайомих або близьких людей.
Режисуючи власний похорон, він якось написав: “Ніяких оркестрів, будинків кіно та надгробних промов, а то встану і піду”. Гумор та іронія, якими наділені його герої, були притаманні й самому актору.
Залиште коментар
Розгорнути ▼