Ексочільник Донецької області Павло Кириленко став главою Антимонопольного комітету України. 5 вересня Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Кириленка «згідно з поданою ним заявою». 6 вересня його призначили головою АМКУ. Відповідну постанову підтримали 250 народних депутатів.
Сьогодні “Pro100Media” згадує як запам’ятається мешканцям Донеччини ексочільник області.
Павло Кириленко народився 5 травня 1986 року у Макіївці. Закінчив Юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».
Декілька років будував кар’єру в прокуратурі, пройшовши шлях від помічника прокурора до начальника слідчого управління. Працював у прокуратурах Донецької області, Криму та Генпрокуратурі.
22 вересня 2017 року його було призначено військовим прокурором Ужгородського гарнізону Західного регіону України.
Павло Кириленко очолив Донецьку облдержадміністрацію 5 липня 2019 року, після початку повномасштабного вторгнення став головою обласної військової адміністрації, загалом протримавшись на посаді рівно 50 місяців. На момент призначення Кириленкові було 33 роки.
Серйозних звинувачень під час того, як він знаходився на посаді голови Донецької області не отримував. Єдине звинувачення – наявність брата, який у 2014 перейшов на бік так званої ДНР та працює оперативником у «міністерстві державної безпеки ДНР». Але Павло Кириленко цю інформацію не приховував та неодноразово поясняв, що не підтримує з братом зв’язок.
У липні 2019 року президент Володимир Зеленський, представляючи нового голову Донецької військово-цивільної адміністрації, зазначив з цього приводу:
“Я знаю, що для Паші це болюче питання, тому я взяв на себе сміливість про це сказати. З братом людина не розмовляє у зв’язку з політичними розбіжностями. Сам Паша покинув ту територію, перебуває і працює в Україні з перших днів окупації”, – сказав Зеленський.
Найгучніший скандал за участю Кириленка був на початку його призначення. 10 липня 2019 року Кириленко поїхав на передові позиції українських сил поряд з лінією розмежування.У районі Гранітного його кортеж потрапив під ворожий обстріл, внаслідок чого згоріла вантажівка КрАЗ, один військовослужбовець загинув у машині супроводу і ще один був поранений. Виявилося, що голова Донеччини не попередив військових про подорож. Сам Кириленко зазначив, що не знав, з ким потрібно було погодити візит, і діяв за наміченим планом.
У перші ж дні роботи голова обласної державної адміністрації здійснив низку робочих візитів теренами області, у ході яких зосереджував увагу на місцевих проблемних питаннях. Очолив роботу з ліквідації наслідків бойових дій.
Під час каденції Кириленка в області відновлювали мости, ремонтували дороги.
Була введена в експлуатацію Льодова арена. Завершена вона наприкінці 2020 року, а в березні був проведений перший хокейний матч. Почалося будівництво в Краматорську обласної багатопрофільної лікарні.
Також, було придбано житло для спортсменів та сиріт, закінчилася реконструкція парку «Ювілейний» у Покровську. Були зроблені капітальні ремонти садочків та шкіл в області, був введений в експлуатацію опорний навчальний заклад в Нікольському.
Не одноразово він наголошував й про будівництво двох аеропортів – в Краматорську та Маріуполі.
Ще одне питання підняте Кириленком – водопостачання на Донеччині. Він казав, що необхідно провести глобальну модернізацію системи водопостачання, але це можливо зробити тільки після встановлення “залізобетонного” режиму тиші в області. Але повномасштабне вторгнення зламало плани. Кириленко залишився на посаді, але змінив костюм на військовий камуфляж. Під керівництвом голови області проводилась евакуація мешканців прифронтових міст, організовувались “зелені коридори”, зокрема з Маріуполя та Волновахи.
Раніше радник мера Маріуполя Петро Андрющенко написав, що Павло Кириленко втрата для Донеччини.
“Поза всякий сумнів – він найкращий голова обласної ВЦА, який був в області з початку війни. Та півтора року з повномасштабного вторгнення – тому черговий доказ”, – зауважив Андрющенко.
За його словами, маріупольцям, окрім того, він має запам’ятатись співучастю у проєктах “ЯМаріуполь” та “Реборн”.
Протягом повномасштабного вторгнення Павло Кириленко під час інтерв’ю та прямих ефірів на центральних українських телеканалах розповідав про ті чи інші плани українських військ або можливі дії армії РФ, доповідав про ситуацію на Донеччині. Зрідка залишав область для того, щоб обговорити питання безпеки та життєдіяльності області: постачання газу, електрики, водозабезпечення.
6 березня 2022 року Павло Кириленко отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету і територіальної цілісності України, мужність та самовіддані дії, виявлені при організації оборони населених пунктів від російських загарбників.
У 2022 році на посаді начальника Донецької ОВА заробітна плата Павла Кириленка з урахуванням окладу, надбавок та премій склала 846 тисяч 991,21 гривні.
